Бура Ольга Анатоліївна
О́льга Анато́ліївна Бу́ра (нар. 27 травня 1977, Тетіїв, Київська область — пом. 29 травня 2004, Київ) — українська телеведуча та модель.
| Ольга Бура | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 27 травня 1977 Тетіїв |
| Померла | 29 травня 2004 (27 років) Київ ·травми в автокатастрофі |
| Громадянство |  Україна |
| Національність | українка |
| Місце проживання | Київ |
| Діяльність | телеведуча |
| Відома завдяки | телеведуча та модель |
| Alma mater | Київський автодорожній інститут |
| У шлюбі з | Сергій Власенко |
| Діти | немає |
Біографія
ред.Народилася 27 травня 1977 року в містечку Тетієві на Київщині другою дитиною в родині.
У дитинстві закінчила музичну школу по класу бандури. Згодом закінчила Київський автодорожній інститут за фахом економіка. 3 2002 року навчалася на заочному відділенні Інституту журналістики Київського державного університету.
Влітку 2003 року вийшла заміж за адвоката Сергя Власенка.[1]
29 травня 2004 року дорогою додому з Сум трагічно загинула в автокатастрофі з вини водія на Харківській площі у Києві.
Похована в Тетієві 30 травня 2004 року.[1]
Кар'єра
ред.Телебачення
ред.Під час навчання в інституті Бура працювала також моделлю. Потрапивши на телебачення, працювала телеведучою на трьох телеканалах:
- На «Першому національному». Вела програму «Щасливий дзвінок». Після закриття проєкту два з половиною роки вела «Погоду».
- 2002 року Бура на запрошення продюсера Олександра Богуцького прийшла на ICTV. Півроку готувала власне шоу «Коронна страва», яке вела кілька років.
- На «Інтері» вела ранкову програму «Новий день». Ще рік вела різні концерти, паралельно вивчаючи англійську і навчаючись на заочному відділенні Інституту журналістики.[2]
Реклама та конкурси краси
ред.Під час навчання в інституті Бура перемогла у локальному конкурсі краси з титулом «Студентська красуня».[3]
2001 року отримала премію «Чорна перлина» у сфері моди та реклами, перемогла у конкурсі «Найкраща модель-телеведуча».[1]
У 2000-х роках Ольга Бура виступала обличчям рекламних кампаній ряду фірм та товарів:
- «Якобс Монарх».[4]
Пам'ять
ред.Примітки
ред.- ↑ а б в Смерть на льоту… // Україна молода. — 1 червня 2004. — Вип. № 098.
- ↑ Таїсія Бахарєва (2 червня 2004). Загибель Ольги Бурої напередодні Трійці: як колеги згадують телеведучу. kozubenko.net. Архів оригіналу за 27 березня 2023. Процитовано 30 липня 2023.
- ↑ Славні земляки (Бура О. А.). tetiy.at.ua. 30 вересня 2009. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 30 травня 2010.
- ↑ Ярослава Ширченко (18 січня 2000). Ольга Бура: «Швидкість я просто обожнюю». tetiy.at.ua. Архів оригіналу за 28 травня 2023. Процитовано 30 липня 2023.
- ↑ Пам'яті Ольги Бури. ictv.ua. ICTV. Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 30 липня 2023.
Джерела та посилання
ред.- Ярослава Ширченко (18 січня 2000). Ольга Бура: «Швидкість я просто обожнюю». tetiy.at.ua. Архів оригіналу за 28 травня 2023. Процитовано 30 липня 2023.
- Смерть на льоту… // Україна молода. — 1 червня 2004. — Вип. № 098. — С. 275.
- Владислав Ивченко (2 червня 2004). Телеведущая Ольга Бура погибла, возвращаясь из Сум. dancor.sumy.ua (рос.). Данкор онлайн. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 30 липня 2023.
- Роксолана Куницкая (29 травня 2007). 29 мая телеведущей Ольге Бурой исполнилось бы 30 лет, а 30-го — три года, как ее не стало. segodnya.ua (рос.). Сьогодні. Архів оригіналу за 3 лютого 2009. Процитовано 30 липня 2023.
- Славні земляки (Бура О. А.). tetiy.at.ua. 30 вересня 2009. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 30 травня 2010.
- В результате ДТП погибла телеведущая Ольга Бура. podrobnosti.ua (рос.). Подробиці. 29 травня 2004. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 30 липня 2023.
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |