Бураков Олександр Пантелейович

Олександр Пантелейович Бураков (нар. 27 травня 1930(19300527), тепер Красноярського краю, Російська Федерація — ?) — український радянський діяч, новатор виробництва, старший майстер дільниці Львівського виробничого об'єднання імені Леніна Львівської області. Герой Соціалістичної Праці (26.04.1971).

Бураков Олександр Пантелейович
Народився	27 травня 1930(1930-05-27) тепер Красноярського краю, Російська Федерація
Помер	невідомо
Національність	росіянин
Діяльність	токар, фрезерувальник
Партія	КПРС
Нагороди	Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»

Біографія

Народився в родині вибійника шахти Пантелея Сергійовича Буракова. Батько загинув на фронтах Другої світової війни.

Два роки працював шахтарем рудника на півночі Красноярського краю.

Закінчив Красноярське ремісниче училище і здобув спеціальності слюсаря і суднового моториста.

Рік працював мотористом теплохода «Серго Орджонікідзе» на ріці Єнісею в Красноярському краї.

Потім служив у Радянській армії. Після демобілізації залишився у Львові.

Член КПРС.

З 1955 року — учень слюсаря, слюсар, майстер, старший майстер дільниці Львівського заводу п/с 125 «Вимірювач» (з 1969 року — Львівського виробничого об'єднання імені Леніна).

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 квітня 1971 року Олександру Буракову присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

Потім — на пенсії в місті Львові.

Родина

Дружина, Ванда Бенедиктівна. Син, Едуард.

Нагороди

• Герой Соціалістичної Праці (8.04.1971)
• орден Леніна (8.04.1971)
• орден Жовтневої Революції
• медаль «За доблесну працю. В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» (1970)
• медалі

Джерела

• газета «Львовская правда» (Львів) — квітень 1971 року.
• Уколов В. Школа Буракова // Отчизны звезды золотые: Очерки о Героях Советского Союза и Героях Социалистического Труда города Львова. — Львов: Каменяр, 1977. — С. 180—182.