Буравльов Ігор Борисович

|Батько= |Посада= |Діти= |Мати= |Чоловік= |Дужина=

Ігор Борисович Буравльов
Ігор Буравльов Ігор Буравльов
Народився	1951(1951) Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР
Діяльність	металург
Alma mater	Дніпропетровський механіко-металургійний техникум Дніпропетровський металургійний інститут
Посада	генеральний директор об'еднання «Укрметиз»
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор технічних наук
Нагороди	Заслужений працівник промисловості України

Ігор Борисович Буравльов (нар.серпень 1951, м. Дніпропетровськ) — український металург, учений в галузі обробки металів тиском.

Біографія

Після закінчення Дніпропетровського механіко-металургійного техникуму у 1970 р., працював слюсарем на коксохімічному заводі, нагрівальником та лаборантом на металургійному заводі.

Впродовж 1972—1974 рр. служив у Радянській армії, а після повернення з неї — працював інженером-конструктором, диспетчером виробничого відділу, майстром по ремонту обладнання заводу "Червоний Профінтерн" (м. Дніпропетровськ).

У 1975—1981 роках паралельно з роботою навчався у Дніпропетровському металургійному інституті.

У 1978—1986 рр. працював на посадах заступника начальника та начальника сталедротового цеху, начальника цеху кріплень Дніпропетровського заводу металовиробів.

Після захисту кандидатської дисертації з 1986 по 1989 рр. працював старшим науковим співробітником в Дніпропетровському металургійному інституті.

У 1989—1991 рр. - помічник першого заступника міністра чорної металлургії СРСР.

З 1992 року І. Буравльов генеральний директор об'еднання заводів металовиробів України «Укрметиз».

У 1998 р. отримав вчений ступінь доктора технічних наук після захисту дисертації, а наступного року — йому було присвоєне звання професора.

Нагороди

• Заслужений працівник промисловості України

Науковий доробок

Опублікував больш ніж 50 наукових праць, серед яких 4 монографії, статті та винаходи.

• Биметаллы и защитные покрытия.Теория и практика. — Днепропетровск: ГНПП “Системные технологии”. 1997. —- 170 с.
• Производство низкоуглеродистой проволоки. —- Київ: ІСДО. 1995. —- 328 с.
• Теория и технология прогрессивных процессов изготовления низкоуглеродистой проволоки. - Донецк: “Лебедь”. 1997. - 144 с.

Джерела

• Національна металургійна академія Україна в іменах (Енциклопедичний довідник). -Д.: АРТ-ПРЕС, 2008, 320с.