Буковський Лев Володимирович
Буковський Лев Володимирович (н. 30.05 (12.06) 1910, Рига — 18 березня 1984) — латиський скульптор, народний художник Латвії (з 1976), член-кореспондент Академії мистецтв СРСР (з 1975).
| Буковський Лев Володимирович | |
|---|---|
| Народився |
12 червня 1910[1] Рига, Ліфляндська губернія, Російська імперія[2] |
| Помер | 18 березня 1984[1] (73 роки) |
| Поховання | Лісовий цвинтар |
| Країна |
 Латвія СРСР Російська імперія |
| Діяльність | скульптор |
| Alma mater | Латвійський університет |
| Нагороди |
  |
Творчість ред.
Автор пам'ятників (героям-комсомольцям на кладовищі Райніса, 1954; борцям Революції 1905 на кладовищі Матіса, 1956–59 — обидва в Ризі; меморіальних ансамблів пам'яті жертв фашистського терору в Саласпілсі, 1961–67, та Єкабпілсі, 1976, у співавторстві), станкових композицій («Герої громадянської війни Е. Берг і А. Железняк», 1957; «Земля», 1971), портретів (М. Келдиша, 1977, та ін.). Нагороджений орденом «Знак Пошани». Ленінська премія, 1970.[3]
Примітки ред.
- ↑ а б в The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ Буковский Лев Владимирович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1978. — Т. 2 : Боронування — Гергелі. — С. сторінки.