Відкрити головне меню

Об'єкт 172-2М «Буйвол» — радянський дослідний основний бойовий танк. Створено в конструкторському бюро Уралвагонзавода. Серійно не вироблявся.

Об'єкт 172-2М «Буйвол»
Тип основний бойовий танк
Походження СРСР
Історія виробництва
Розробник Завод №183
Розроблено з 1971 по 1975
Виробник Завод №183
Виготовлення 1972
Виготовлена
кількість
5
Варіанти див. «Модифікації»
Характеристики
Вага 42 т
Довжина 9,53 м
Ширина 3,472 м
Висота 2,2 м
Екіпаж 3

Броня протиснарядна, комбінована
Головне
озброєння
гладкоствольна гармата 125 мм 2А46
Другорядне
озброєння
1 х 12,7 мм НСВТ
1 х 7,62 мм ККТ
Двигун дизельний двигун В-46Ф (В-67)
840 кс
Питома потужність 20 кс/т
Підвіска торсіонна
Дорожній просвіт 495 мм
Операційна
дальність
750…800 км
Швидкість 60 км/год

Зміст

Історія створенняРедагувати

Паралельно з доопрацюванням конструкції основного танка «Об'єкт 172» за ДКР «Урал» (Об'єкт 172М), велися роботи по інший ДКР з шифром «Буйвол». Роботи велися в період з 1971 по 1975 роки. Основним завданням робіт було суттєве підвищення характеристик машини[1].

Дослідні зразкиРедагувати

Зразок №1Редагувати

Перший дослідний зразок машини створювався на базі «Об'єкту 172» і отримав позначення «Об'єкт 172-2М». Зразок був закінчений в 1972 році і проходив випробування разом з 15-ю машинами «Об'єкт 172М». Так як машина створювалася на базі «Об'єкту 172», ходова частина була схожа з основним танком Т-64А. Крім того, на відміну від інших дослідних зразків, зенітний кулемет був встановлений також аналогічно танку Т-64А[1].

Зразки №№2,3,4Редагувати

Зразки під номерами 2, 3 і 4 створювалися на базі «Об'єкту 172М». І проходили випробування в період з 1973 по 1974 роки[1].

Зразок №5Редагувати

Зразок №5 відрізнявся від попередніх зразків установкою нового форсованого до 840 к.с. дизельного двигуна В—67 і установкою як основного озброєння модифікованої гармати 2А46М[1].

Опис конструкціїРедагувати

Броньовий корпус і баштаРедагувати

Для поліпшення броньовий стійкості верхньої лобової деталі була збільшена товщина тильного листа і змінений кут нахилу до 70°. В районі бойового відділення броня корпусу складалася з 70 мм сталевого листа і 16 мм бортового екрану. В районі моторно трансмісійного відділення товщина борту також становила 70 мм, а бортового екрану — 5 мм. Компонування моторно—трансмісійного відділення корпусу було змінено в бік компактності, завдяки чому в машині були розміщені додатково 6 пострілів. Схема бронювання башти також зазнала змін. Лобова проекція башти в зоні ± 30° оснащувалася сталевими взводними екранами. Змінена броня захищала танк від попадання 125 мм бронебойного підкаліберного снаряда на швидкості до 1600 м/с. Кумулятивна стійкість була еквівалента 520 мм броньовій сталі[1].

ОзброєнняРедагувати

Як основне озброєння на першому зразку використовувалася 125 мм гладкоствольна гармата 2А46. Гармата була стабілізована у двох площинах і оснащувалася автоматом заряджання. Завдяки зміненіій конструкції боєукладок, прицільна швидкострільність в ручному режимі заряджання зросла з 1,44 пострілів за хвилину, до 2 пострілів за хвилину. Боєкомплект становив 45 пострілів з них 22 розміщувалися в автоматі заряджання[1].

Додатково на танк встановлювався 12,7 мм зенітний кулемет НСВТ з боєкомплектом 300 патронів і 7,62 мм спарений з основною гарматою кулемет ККТ з боєкомплектом 2000 патронів[1].

Двигун і трансмісіяРедагувати

На «Об'єкті 172—2М» використовувався дизельний двигун В—67 (первинна назва — В—46Ф). Потужність двигуна складала 840 к.с. Основною відмінністю від В-46 була змінена конструкція нагнітача. Необхідність зміни силової установки була продиктована збільшенням маси танка з 41 до 42 тонн. Застосування нового двигуна збільшило питому потужність машини, при цьому збільшення витрати палива значно менше. Крім того, в порівнянні з базовою машиною, були збільшені динамічні характеристики машини і середня швидкість руху[1].

МодифікаціїРедагувати

Об'єкт 172М—2МРедагувати

До середини 1974 року було виготовлено дві модифіковані машини, сконструйовані на базі танка «Об'єкт 172—2М». Машини отримали позначення «Об'єкт 172М—2М». Зміни торкнулися установки нового лазерного прицілу—далекоміра ТПД—К1, нічного прицілу «Буран—ПА». Крім того були встановлені нові прилади спостереження у навідника і командира, а також змінений стабілізатор гармати. Додатково на танк була встановлена система постановки димової завіси 902А, що складалася з 81-мм димових гранатометів[1].

Об'єкт 172—3МРедагувати

Відмінною особливістю «Об'єкту 172—3М» від «Об'єкту 172—2М» була установка як основного озброєння 130 мм нарізної гармати 2А50[1].

Оцінка машиниРедагувати

Випробування «Об'єкту 172—2М» і зразків на його базі показали, що в процесі вдосконалення конструкції базової машини був досягнутий істотний приріст характеристик, при цьому уніфікація по більшості вузлів і агрегатів дозволяла здійснити постановку на серійне виробництво без переоснащення виробничих потужностей. Однак машина на озброєння прийнята не була. Згодом, частина напрацювань по проекту була перенесена на серійні зразки основного танка Т-72[1].

Екземпляри які збереглисяРедагувати

Всі збережені екземпляри знаходяться в запасниках бронетанкового музею Кубинки і у відкритій експозиції відсутні[1].

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е ж и к л м н Опытный основной боевой танк «Объект 172-2М» (ОКР «Буйвол») (рос). Архів оригіналу за 2012-05-24. Процитовано 2016-04-01.  Вказано більш, ніж один |дата-архіву= та |archivedate= (довідка)

ПосиланняРедагувати