Будинок Лучицьких
Будинок Лучицьких — пам'ятка історії місцевого значення у Печерському районі міста Києва. Охоронний номер 409. Будинок розташовано на розі вулиці Інститутська та Кріпосного провулка.
Будинок Лучицьких | |
---|---|
50°26′39″ пн. ш. 30°32′16″ сх. д. / 50.4442472° пн. ш. 30.5380083° сх. д.Координати: 50°26′39″ пн. ш. 30°32′16″ сх. д. / 50.4442472° пн. ш. 30.5380083° сх. д. | |
Країна | Україна |
Місто | Київ |
Розташування | вул. Інститутська, 27/6 |
Тип | пам'ятка історії місцевого значення України |
Тип будівлі | особняк |
Початок будівництва | 1912 |
Побудовано | 1913 |
Статус | охороняється державою |
Медіафайли у Вікісховищі |
Загальний опис пам'ятки
ред.Будинок було споруджено як прибутковий будинок для Марії Лучицької за проектом архітектора Валеріяна Рикова[1][2]. Будинок цегляний, з підвалом. П'ятиповерховий. Перший поверх оздоблений, тоді як верхні поверхи майже неприкрашені. Вхідні двері на вулицю Інститутську прикрашені монограмами власниці «М. Л.». Будинок у стилі модерн[3].
Історія
ред.У будинку жила родина Лучицьких. Марія та її чоловік, Іван, мешкали у квартирі № 6 на третьому поверсі[3]. Їхній син, Володимир, мешкав у квартирі № 22 на четвертому поверсі (із 1913 по 1923 рр.). З 1912 по 1920-ті роки тут також проживав Л. С. Лічков, статистик, літератор, співробітник «Киевской старины».
Галерея
ред.Примітки
ред.- ↑ «Рекорд» архітектора Рикова. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 8 березня 2015.
- ↑ Звід пам'яток історії та культури України, 1999, с. 422.
- ↑ а б Звід пам'яток історії та культури України, 1999, с. 423.
Джерела
ред.- Звід пам'яток історії та культури України. Енциклопедичне видання. У 28 томах. http://history.org.ua/LiberUA/966-95478-1-4/966-95478-1-4.pdf [Архівовано 5 грудня 2020 у Wayback Machine.] / Редкол. тому: Відп. ред. П. Тронько та ін.; Упоряд.: В. Горбик, М. Кіпоренко, Л. Федорова. — К.: Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1999. — 608 с: іл. — ISBN 966-95478-1-4.