Відкрити головне меню

Будинок Ву́лворта (англ. Woolworth Building) - хмарочос в Нью-Йорк, США. Висота 60–поверхового будинку становить 241 метр, він був найвищим будинком світу з 1913 по 1930 рік, коли було збудовано Трамп Білдінг та Крайслер Білдінґ. Будівництво велося з 1910 по 1913 рік. З 1966 року будинок входить до реєстру Національних історичних пам'яток.[2][3]

Будинок Вулворта
Woolworth Building
View of Woolworth Building fixed.jpg
Інформація
40°42′43″ пн. ш. 74°00′29″ зх. д. / 40.7122194444717778° пн. ш. 74.00806111113878671° зх. д. / 40.7122194444717778; -74.00806111113878671Координати: 40°42′43″ пн. ш. 74°00′29″ зх. д. / 40.7122194444717778° пн. ш. 74.00806111113878671° зх. д. / 40.7122194444717778; -74.00806111113878671
Розташування Нью-Йорк, США
Країна Flag of the United States.svg США[1]
Статус Збудовано
Стиль неоготика
Завершено 1913
Відкрито 24 квітня 1913
Використання офіси
Висота
Дах 241 м
Технічні деталі
Кількість поверхів 60
Вартість $13,500,000
Інше
Архітектор Кас Гілберт
Власник Witkoff Group
Сторінка на SkyscraperPage 832

CMNS: Будинок Вулворт на Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

 
Триває будівництво Будинку Вулворта

Будинок Вулворта спроектовано Касом Гілбертом в неоготичному стилі.[4] Проект будинку був замовлений Френком Вулвортом в 1910 році як нова штаб-кватира компанії F. W. Woolworth Company на Бродвеї між Парком Плейс і вулицею Барклая навпроти Нью-Йорської мерії. Спочатку планувалося збудувати 190-метровий хмарочос, але потім висота була підвищена до 241 метру. Вартість будівництва склала 13 млн. доларів, Вулворт виплатив все готівкою. Офіційне відкриття відбулося 24 квітня 1913 року.[4] Після завершення будівництва будинок став найвищим у світі до 1930 року, коли були збудовані Трамп Білдінг та Крайслер Білдінг. Обсерваторія, котра була розташована на 58 поверсі, приваблювала відвідувачів до 1945 року.

Нова історіяРедагувати

Будинок належав компанії Woolworth 85 років, до 1998 року, коли Venator Group (спадкоємиць F. W. Woolworth Company) продала будинок Witkoff Group за 155 млн. доларів США.[5]

Після теракту 11 вересня 2001 року декілька тижнів в будинку не було електроенергії, водопостачання та телефоного зв'язку. Після атак був обмежений доступ туристів до багатьох приміщень хмарочосу.[6]

 
Будинок Вулворта

АрхітектураРедагувати

 
Фрагмент верхньої частини

Будинок Вулворта спроектований Касом Гілбертом у неоготичному стилі. Через свою пишність та схожість з європейськими готичними соборами преподобний Семюел Кадман, котрий був присутній на відкритті назвав його Собором Комерції.

Будинок складається з двох частин, 29-ти поверхового будинку у вигляді літери «П», з невеликим внутрішнім двориком та 31-поверхової вежі. Зовнішній фасад оздоблений теракотовими панелями вапнякового кольору. Готичні елементи зосереджені у верхній частині будівлі так, щоб вони були видні з вулиці. Головний холл хрестоподібної форми, підлога і стеля викладені мозаїкою, в холлі також розташовані скульптури Вулворта та Гілберта. Власний кабінет Вулворта облицьований мармуром в стилі ампіра.

Інженер Аус Гунвальд розробив спеціальну сталеву раму, котра входить глибоко під землю і спирається на гранітну скелю острова Мангеттен. В будинку були використані високошвидкісні ліфти, котрі були дуже новаторськими на той час.

ПриміткиРедагувати

  1. archINFORM — 1994.
  2. Woolworth Building. National Historic Landmark summary listing. National Park Service. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2009-06-02. 
  3. Patricia Heintzelman and Cecil McKithan (1978-01-06). "The Woolworth Building" (PDF). National Register of Historic Places Inventory-Nomination. National Park Service. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2009-06-02. 
  4. а б Study for Woolworth Building, New York. World Digital Library. 1910-12-10. Архів оригіналу за 2013-07-26. Процитовано 2013-07-25. 
  5. recordonline.com - The Times Herald-Record, serving New York’s Hudson Valley and the Catskills. Архів оригіналу за 1 червень 2005. Процитовано 2 червень 2009. 
  6. Brainstorm: American Architectural Wonder: Keep Out - Chronicle.com. Архів оригіналу за 30 грудень 2008. Процитовано 2 червень 2009. 

ПосиланняРедагувати