Будинок Вулворт
Будинок Ву́лворта (англ. Woolworth Building) — хмарочос в Нью-Йорк, США. Висота 60–поверхового будинку становить 241 метр, він був найвищим будинком світу з 1913 по 1930 рік, коли було збудовано Трамп Білдінг та Крайслер Білдінґ. Будівництво велося з 1910 по 1913 рік. З 1966 року будинок входить до реєстру Національних історичних пам'яток.[2][3]
| Будинок Вулворта Woolworth Building | |
|---|---|
 | |
| Інформація | |
| 40°42′45″ пн. ш. 74°00′30″ зх. д. / 40.7124° пн. ш. 74.00822° зх. д. | |
| Розташування | Нью-Йорк, США |
| Країна |
 США[1] |
| Статус | Збудовано |
| Стиль | неоготика |
| Завершено | 1913 |
| Відкрито | 24 квітня 1913 |
| Використання | офіси |
| Висота | |
| Дах | 241 м |
| Технічні деталі | |
| Кількість поверхів | 60 |
| Вартість | $13,500,000 |
| Інше | |
| Архітектор | Касс Ґілберт |
| Власник | Witkoff Group |
| Сторінка на SkyscraperPage | 832 |
 | |
 Будинок Вулворт у Вікісховищі | |
Історія
ред.
Будинок Вулворта спроектовано Кассом Гілбертом в неоготичному стилі.[4] Проект будинку був замовлений Френком Вулвортом в 1910 році як нова штаб-кватира компанії F. W. Woolworth Company на Бродвеї між Парком Плейс і вулицею Барклая навпроти Нью-Йорської мерії. Спочатку планувалося збудувати 190-метровий хмарочос, але потім висота була підвищена до 241 метру. Вартість будівництва склала 13 млн. доларів, Вулворт виплатив все готівкою. Офіційне відкриття відбулося 24 квітня 1913 року.[4] Після завершення будівництва будинок став найвищим у світі до 1930 року, коли були збудовані Трамп Білдінг та Крайслер Білдінг. Обсерваторія, котра була розташована на 58 поверсі, приваблювала відвідувачів до 1945 року.
Нова історія
ред.Будинок належав компанії Woolworth 85 років, до 1998 року, коли Venator Group (спадкоємиць F. W. Woolworth Company) продала будинок Witkoff Group за 155 млн. доларів США.[5]
Після теракту 11 вересня 2001 року декілька тижнів в будинку не було електроенергії, водопостачання та телефоного зв'язку. Після атак був обмежений доступ туристів до багатьох приміщень хмарочосу.[6]
Архітектура
ред.
Будинок Вулворта спроектований Кассом Гілбертом у неоготичному стилі. Через свою пишність та схожість з європейськими готичними соборами преподобний Семюел Кадман, котрий був присутній на відкритті назвав його Собором Комерції.
Будинок складається з двох частин, 29-ти поверхового будинку у вигляді літери «П», з невеликим внутрішнім двориком та 31-поверхової вежі. Зовнішній фасад оздоблений теракотовими панелями вапнякового кольору. Готичні елементи зосереджені у верхній частині будівлі так, щоб вони були видні з вулиці. Головний холл хрестоподібної форми, підлога і стеля викладені мозаїкою, в холлі також розташовані скульптури Вулворта та Гілберта. Власний кабінет Вулворта облицьований мармуром в стилі ампіру.
Інженер Аус Гунвальд розробив спеціальну сталеву раму, котра входить глибоко під землю і спирається на гранітну скелю острова Мангеттен. В будинку були використані високошвидкісні ліфти, котрі були дуже новаторськими на той час.
Примітки
ред.- ↑ archINFORM — 1994.
- ↑ Woolworth Building. National Historic Landmark summary listing. National Park Service. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 2 червня 2009.
- ↑ Patricia Heintzelman and Cecil McKithan (6 січня 1978). "The Woolworth Building" (PDF). National Register of Historic Places Inventory-Nomination. National Park Service. Архів (PDF) оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 2 червня 2009.
- ↑ а б Study for Woolworth Building, New York. World Digital Library. 10 грудня 1910. Архів оригіналу за 26 липня 2013. Процитовано 25 липня 2013.
- ↑ recordonline.com - The Times Herald-Record, serving New York’s Hudson Valley and the Catskills. Архів оригіналу за 1 червня 2005. Процитовано 2 червня 2009.
- ↑ Brainstorm: American Architectural Wonder: Keep Out - Chronicle.com. Архів оригіналу за 30 грудня 2008. Процитовано 2 червня 2009.
Посилання
ред.
- Будинок Вулворта [Архівовано 4 квітня 2004 у Wayback Machine.] (англ.)
- Будинок Вулворт на Emporis.com [Архівовано 29 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Будинок Вулворта на SkyscraperPage.com [Архівовано 12 липня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)