Буало-Нарсежак

творчий тандем двох французьких письменників

Буало́-Нарсежа́к (фр. Boileau-Narcejac) — колективний псевдонім творчого тандему, який утворили два французькі письменники — П'єр Луї Буало (28 квітня 1906, Париж, Франція — 16 січня 1989, Больє-сюр-Мер) і Тома Нарсежак (фр. Thomas Narcejac; при народженні П'єр Робер Еро, Pierre Robert Ayraud; 3 липня 1908, Рошфор-сюр-Мер — 7 червня 1998, Ніцца). Уславилися як видатні представники детективного роману, чиї твори екранізували Альфред Гічкок і Анрі-Жорж Клузо.

Буало-Нарсежак
фр. Boileau-Narcejac
Діяльністьпрозаїк
Роки активності19321991
Жанрдетектив

П'єр Буало

ред.

П'єр Луї Буало народився 28 квітня 1906 року в Парижі.

Саме він першим став відомим як письменник.1932 року в журналі «Читання для всіх» з'явилися оповідання, герой яких — детектив Андре Брюнель — потім перекочував у роман Буало «Тремтячий П'єр» (1934).

Четверта книга Буало — «Відпочинок Вакха» — 1938 здобула приз французького конкурсу пригодницьких романів (фр. Prix du Roman d'Aventures) як найкращий детектив року.

Цього ж року почав писати П'єр Робер Еро (фр. Pierre Robert Ayraud) — майбутній Тома Нарсежак.

П'єр Робер Еро (Тома Нарсежак)

ред.

П'єр Робер Еро народився 3 липня 1908 року в Рошфор-сюр-Мері.

До кінця 1940-их років викладав філософію (був професором університету), написав низку філософських праць. 1947 року випустив книгу «Естетика детективного жанру», куди увійшла, зокрема, критика творчості вже відомого на той момент письменника П'єра Буало. Після того, як сам Буало прочитав цю книгу, між ним і Еро почалося листування.

Зустріч. Спільна творчість

ред.

1948 року на церемонії вручення Нарсежаку нагороди за кращий пригодницький роман (за «Смерть у від'їзді») письменники познайомилися, а через деякий час стали писати детективи разом, утворивши знаменитий творчий тандем «Буало-Нарсежак».

Щодо псевдоніму П'єра Еро існує версія, що його взято «на згадку про хлопчика та його риболовлю на річці Нарсежак поблизу села Тома»[1].

Дата початку спільної творчої діяльності «Буало-Нарсежака» — 1951 рік — рік виходу роману «Примарне полювання».

Загалом Буало-Нарсежак створили майже за сорок років понад п'ятдесят детективних романів і повістей. Крім детективів, вони написали 37 «звичайних» романів, 5 романів серії про Арсена Люпена, що продовжують оповідання про пригоди «джентльмена-грабіжника», героя творів Моріса Леблана, 6 романів «для юнацтва», дві збірки оповідань, а також збірку «Узурпація особистостей» (1959). Збірка складається з пастишів (жанр, до якого більше тяжів Нарсежак) на Артура Конан Дойла, Агату Крісті, Еллері Квіна, Дороті Сеєрс[en], Гілберта Честертона, Рекса Стаута, Леслі Чартеріса[en] та ін.

Буало-Нарсежак виступали теоретиками детективного жанру — так, вони спільно створили літературно-критичні есе під однаковою назвою «Поліцейський роман» (1964 і 1975). Щоправда, останнє має підзаголовок «Машина, створена на догоду читачам».

1966 року есе вийшло книгою. Метою дослідження письменників було не лише простежити історію детективного роману, а й порушити питання про його проблематику, тенденції розвитку, обґрунтувати принципи «психологічного детективу».

За творами Буало-Нарсежака знято чимало фільмів, серед режисерів, що екранізували їхні сюжети в 1950-ті роки — Анрі-Жорж КлузоДияволиці») та Альфред ГічкокЗапаморочення»).

1986 року Буало-Нарсежак випустили книгу про свою творчість, яку назвали «Тандем, або Тридцять п'ять років „тривожної напруженості“».

Після того, як помер Буало (16 січня 1989 року), Нарсежак написав ще кілька книг. Помер він 7 червня 1998 року у Ніцці незадовго до 90-го дня народження.

Вибрана бібліографія

ред.

П'єр Буало

ред.
  • Тремтячий П'єр фр. La Pierre qui tremble. Париж: Éditions de France. — Серія À ne pas lire la nuit. — № 36. — 1934.
  • фр. La Promenade de minuit, Paris, Éditions de France. — Серія À ne pas lire la nuit № 50. — 1934.
  • Відпочинок Вакха фр. Le Repos de Bacchus. Париж: Librairie des Champs-Élysées. — Серія Le Masque. — № 252. — 1938.
  • Шість злочинів без убивці фр. Six crimes sans assassin. Париж: Éditions de France. — Серія À ne pas lire la nuit. — № 134. — 1939.
  • Три клошари фр. Les Trois Clochards. Париж: Fayard. — 1945.
  • Убивця приходить із порожніми руками фр. L'assassin vient les mains vides. — France-Soir. — 1945.
  • Побачення в Пассі фр. Les Rendez-vous de Passy. Париж: Librairie des Champs-Élysées. — Серія Le Masque № 398. — 1951.

Тома Нарсежак

ред.
  • фр. L'assassin de minuit, Париж: Athéné. — Серія La Mauvaise Chance № 3. — 1945.
  • фр. La police est dans l'escalier, Париж: Portulan. — Серія La Mauvaise Chance № 16. — 1946.
  • Естетика детективного жанру. — 1947.
  • фр. La Nuit des angoisses, Париж: S.E.P.E. — Серия Le Labyrinthe . — 1948.
  • Смерть у від'їзді фр. La mort est du voyage, Париж: Librairie des Champs-Élysées, Серія Le Masque № 355. — 1948.
  • фр. Faut qu'ça saigne, Париж: Édition Scorpion. — Серія Les Gants noirs. — 1948, у співавт. із Terry Stewart.
  • фр. Slim entre en scène, Париж: Amiot-Dumont. — Серія L'As de pique № 2. — 1949, у співавт. із Terry Stewart під псевд. John Silver Lee.
  • фр. Slim n'aime pas le mélo, Париж: Amiot-Dumont. — Серія L'As de pique № 4. — 1949.
  • фр. Le ciel est avec Slim, Париж: Amiot-Dumont. — Серія L'As de pique № 6. — 1949.
  • фр. La Colère de Slim, Париж: Amiot-Dumont. — Серія L'As de pique № 9. — 1949.
  • фр. Slim a le cafard, Париж: Amiot-Dumont. — Серія L'As de pique № 11. — 1949.
  • фр. Slim chez Tito, Париж: Portulan. — Серія L'Empreinte. — 1950.
  • фр. Slim et les soucoupes volantes, Париж: Portulan. — Серія L'Empreinte. — 1950.
  • фр. Le Goût des larmes або фр. Dix de der, Париж: Portulan. — Серія L'Empreinte. — 1950.
  • фр. Le Mauvais Cheval, Париж: Presses de la Cité. — 1951.
  • фр. Liberty Ship, Париж: Presses de la Cité. — 1952.
  • фр. Une seule chair, Париж: Presses de la Cité. — 1954.
  • фр. Le Grand Métier, Париж: Presses de la Cité. — 1955.
  • фр. Libertalia ou le Pirate de Dieu, Париж: Presses de la Cité. — 1979.

Спільні твори

ред.
Рік Оригинальна назва Назва Тип Екранізація
1951 L'ombre et la proie Примарне полювання
1952 Celle qui n'était plus Та, якої не стало Дияволиці (1954)

Коло приречених (1991)


Дияволиці (1996)

1953 Les Visages de l'ombre Обличчя в тіні Faces in the Dark (1960)
1954 D'entre les morts Зі світу мертвих Запаморочення
1955 Les Louves Вовчиці Les Louves (1986, т/ф)

Вовчиці[2] (1992)
1956 Le Mauvais Œil Погане око
1957 Au bois dormant Замок сплячої красуні Au bois dormant (1975, т/ф)
1957 Les magiciennes Фокусниці Les Magiciennes (1960)
1958 L'ingénieur aimait trop les chiffres Інженер надто любив цифри L'ingénieur aimait trop les chiffres (1989, т/ф)
1959 A coeur perdu Із серцем не в ладу Meurtre en 45 tours (1960)

Meurtre en musique (1994)
1959 Usurpation d'identité Узурпація особистостей зб.
1961 Malefices Закляття Maléfices (1962)
1962 Maldonne Непорозуміння Madlonne (1969)
1964 Les victimes Жертви Les Victimes (1996)
1964 Le Roman policier

(essai théorique sur le genre policier)
Полиційний роман есе
1965 Et mon tout est l'homme Людина-шарада Body Parts (1991)
1967 La mort a dit: peut-etre Смерть сказала: можливо
1968 Telecrime Убивство на відстані
1969 Delirium Біла гарячка
1969 La porte du large Морські ворота
1970 L'ile Острів
1970 Les veufs Вдівці Entangled (1993)
1972 La vie en miettes Життя вщент La Vie en miettes (2011, т/ф)
1973 Operation Primevere Операція Примула
1974 Frere Judas Брат Юда
1975 La tenaille В лещатах
1976 La lepre Проказа
1979 Carte vermeille На схилі літ
1980 L'age bete Шалений вік Comme un homme (2012)
1980 Les intouchables Недоторканні
1981 Terminus Кінцева зупинка
1981 Box-office Улюбленець глядачів
1982 Mamie Тітонька
1984 Les eaux dormantes Сплячі води Les Eaux dormantes (1992)
1984 La derniere cascade Останній трюк каскадера
1985 Schuss Старт
1987 Mister Hyde Містер Гайд
1988 Champs clos Замкнутий простір
1989 J'ai été un fantôme Я була привидом
1990 Le soleie dans la main Сонце в руці
1988 Le contract Контракт
1990 Bonsai Бонсай
1991 La Main Passe Спритність рук La main passe (2012, т/ф)
1991 Les Nocturnes Ноктюрни

Примітки

ред.
  1. Кто такой Буало-Нарсежак?. Архів оригіналу за 7 вересня 2010. Процитовано 1 вересня 2010.
  2. «Вовчиці», фільм Леоніда Кулагіна, 1992, Центрнаучфильм.