Бруно Сауль
Бруно Едуардович Сауль (Саул) (8 січня 1932, місто Нарва, Естонія — 3 березня 2022) — естонський радянський політик, голова Ради міністрів Естонської РСР у 1984—1988 роках. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1986—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання. Кандидат економічних наук (1977).
| Бруно Сауль ест. Bruno Saul | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 18 січня 1984 — 1988 рік | |||
| Попередник: | Вальтер Клаусон | ||
| Наступник: | Індрек Тооме | ||
| Народження: |
8 січня 1932 Нарва | ||
| Смерть: | 3 березня 2022 (90 років) | ||
| Країна: | СРСР і Естонія | ||
| Освіта: | Вища партійна школа при ЦК КПРС[d] | ||
| Ступінь: | кандидат економічних наук | ||
| Партія: | КПРС | ||
| Нагороди: |    | ||
.svg){kind=link}
Джерела ред.
Народився в родині робітника.
У 1951—1956 роках навчався в Ленінградському інституті електротехнічної промисловості імені Ульянова (Леніна).
У 1956—1960 роках — інженер, а в 1960 році — начальник підприємства, головний інженер, начальник Естонського республіканського радіоцентру в Таллінні.
У 1960—1966 роках — начальник відділу, головний інженер Міністерства зв'язку Естонської РСР. У 1966—1969 роках — заступник міністра зв'язку Естонської РСР. У 1969—1975 роках — міністр зв'язку Естонської РСР.
У 1973 році закінчив заочно Вищу партійну школу при ЦК КПРС.
У 1975—1983 роках — заступник голови Ради міністрів Естонської РСР.
9 квітня 1983 — 17 січня 1984 року — секретар ЦК Комуністичної Партії Естонії з промисловості.
З 18 січня 1984 по 16 листопада 1988 — голова Ради міністрів Естонської РСР.
У 1988—1990 роках — торговий представник СРСР у Німецькій Демократичній Республіці.
З 1990 року — персональний пенсіонер.
Нагороди і звання ред.
- три ордени Трудового Червоного Прапора
- орден «Знак Пошани»
- медалі
- Державна премія СРСР (1981)
Джерела ред.
|
Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |