Відкрити головне меню
Бронзівка мармурова
Protaetia lugubris up.JPG
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Твердокрилі (Coleoptera)
Родина: Пластинчастовусі (Scarabaeidae)
Підродина: Бронзівки (Cetoniinae)
Рід: Protaetia
Вид: Бронзівка мармурова
Біноміальна назва
Protaetia marmorata
Fabricius, 1792
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Protaetia marmorata
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Protaetia marmorata
EOL logo.svg EOL: 2233485

Бронзовка мармурова (Protaetia marmorata) — жук з підродини бронзівки, родини пластинчатовусих (Scarabaeidae).

Зміст

 Опис Редагувати

Жук довжиною 19–27 мм. Забарвлення блискуче, чорно-бронзове, нижня сторона тіла і ноги, особливо задньогруди, з сильним зеленуватим відтінком, іноді надкрила або вся спинна поверхня також мають зеленуватий відтінок. Тіло видовжене, дещо звужене ззаду, помірно опукле. Наличник видовжено-прямокутний. Голова у великих і глибоких точках. Передньоспинка слабо поперечна, широка біля основи, звужується вперед. Покрита дрібними крапками, з боків у густих великих крапках. Щиток великий, видовжено-трикутний, з притупленою верхівкою, у дрібних крапках. Надкрила подовжені, дещо звужені до заду. Пігідій помірно опуклий. Черевце самця з поздовжньою борозенкою. 

Личинка Редагувати

Личинка велика, товста, З-подібної форми, білого кольору з бурою головою. З добре розвиненими ногами і численними поперечними складками на спинній стороні сегментів. На анальному сегменті тіла два симетричних поздовжніх ряди по 17–21 шипику в кожному. 

Ареал Редагувати

Ареал виду простягається від Атлантичного океану до Тихого. Лісова і лісостепова зони європейської території Росії, Південний Сибір, Далекий Схід. Відсутня в гірських лісах Криму і Кавказу.

Відомий з усієї території України, окрім Криму, представлений номінативним підвидом[1].

 Середовище проживання Редагувати

Жуки мешкають у старих лісах і садах. Зустрічаються на узліссях, галявинах і в глибині лісу. Воліють переважно рівнинні ліси. В горах піднімаються на висоту 700 метрів над рівнем моря. Зустрічається нерідко, але завжди поодинці. 

Біологія Редагувати

У європейській частині Росії літ жуків у червні — серпні, в європейській лісостепу, в Україні літ жуків з кінця травня до початку серпня. Жуки зустрічаються переважно на деревах з витікаючим з тріщин кори соком (на дубах, грушах, вербах, пенатах). Набагато рідше зустрічаються на квітах плодових дерев (груші, яблуні тощо). 

Жуки відкладають яйця в старі деревні пні і дупла дуба, груші, осики, верби, липи та деяких інших порід. У більш південних частинах ареалу генерація однорічна, заляльковування відбувається навесні. У більш північних районах ареалу генерація до 2 років[2].

 Примітки Редагувати

  1. В. В. Мартынов. Контрольный список пластинчатоусых жуков (Coleoptera: Scarabaeoidea) фауны Украины // Известия Харьковского энтомологического общества. — 2012. — Т. 20, Вып. 2. — С. 11-44.(рос.)
  2. ZooKrug.NET

Див. такожРедагувати

посиланняРедагувати