Броненосці типу «Заксен»

	Броненосець «Баден» на літографії 1902 р.
Проєкт
Назва:	Броненосці типу «Заксен»
Оператори:	Імператорські військово-морські сили Німеччини
Будівництво:	1875–1883
У строю:	1878–1920
Заплановано:	5
Побудовано:	4
Віддано на; брухт:	4
Основні характеристики
Тип:	барбетний броненосець
Водотоннажність:	7 635 т
Довжина:	98,2 м
Ширина:	18,4 м
Осадка:	6,32 м
Двигуни:	2 парових двигуни одинарного розширення
Швидкість:	13 вузлів
Екіпаж:	32 офіцера, 285 матросів і старшин
Озброєння:	6 x 260-мм гармат; 6 x 87-мм гармат; 8 x 37-мм гармат; 3 x 350-мм торпедні апарати (після 1886 р.);
Бронювання:	палуба: 50-75 мм; пояс: 203-254 мм;

«Заксен» — тип із чотирьох броненосців (броньованих корветів), побудованих Німецьким імперським флотом наприкінці 1870-х — на початку 1880-х років. Кораблі — «Заксен», «Баерн», «Вюртенберг» і «Баден» — були розроблені для роботи як частина інтегрованої мережі берегової оборони. Кораблі призначалися для рейдів з укріплених баз для прориву ворожої блокади або нейтралізації спроби висадки. Озброєні шістьма 260 мм гармат, вони також призначались для боротьби з броненосцями противника.

Конструкція ред.

Конструктори використали загальну конструкцію британських брустверних моніторів, але замість важких башт як на тих кораблях, розмістили артилерію у легших відкритих барбетних установках.

Це були перші основні кораблі німецького флоту з двома гвинтами та без вітрил.^[1]

Історія служби ред.

Після введення в експлуатацію в 1878–1883 роках ці чотири кораблі брали участь у численних тренуваннях і походах у 1880-х і 1890-х роках. Вони також супроводжували кайзера Вільгельма II під час державних візитів до Великої Британії та різних міст на узбережжі Балтійського моря наприкінці 1880-х і на початку 1890-х років.^[2]

Наприкінці 1890-х чотири кораблі були значно перебудовані. Допоміжні батареї броненосців були модернізовані, і вони отримали оновлені силові установки. З 1902 по 1910 рік кораблі не залучалися до активної служби і використовувалися у допоміжних ролях. «Заксен» і «Баерн» стали плавучими мішеннями, для кораблів у той час як «Вюртенберг» став навчальним кораблем для торпедистів. Три кораблі були розібрані на металобрухт у 1919–1920 роках.«Баден» з 1910 по 1920 рік використовувався як судно постановки сітей, а потім став плавучою мішенню. Попри це він зберігся до 1938 року, коли був проданий на металобрухт.^[3]

Це незавершена стаття про військові кораблі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Примітки ред.

↑ Dodson, Aidan (2016). The Kaiser's battlefleet: German capital ships 1870-1918. Barnsley: Seaforth Publishing, Pen & Sword Books Ltd. с. 23. ISBN 978-1-84832-229-5.
↑ Sondhaus, Lawrence (1997). Preparing for Weltpolitik: German sea power before the Tirpitz era (вид. 1. print). Annapolis, Md: Naval Institute Press. с. 171, 177. ISBN 978-1-55750-745-7.
↑ Gröner, Erich (1990). German Warships: 1815–1945. Т. Vol. I: Major Surface Vessels. Annapolis: Naval Institute Press: Naval Institute Press. с. 7—8. ISBN 978-0-87021-790-6.

[1] Dodson, Aidan (2016). The Kaiser's battlefleet: German capital ships 1870-1918. Barnsley: Seaforth Publishing, Pen & Sword Books Ltd. с. 23. ISBN 978-1-84832-229-5.

[2] Sondhaus, Lawrence (1997). Preparing for Weltpolitik: German sea power before the Tirpitz era (вид. 1. print). Annapolis, Md: Naval Institute Press. с. 171, 177. ISBN 978-1-55750-745-7.

[3] Gröner, Erich (1990). German Warships: 1815–1945. Т. Vol. I: Major Surface Vessels. Annapolis: Naval Institute Press: Naval Institute Press. с. 7—8. ISBN 978-0-87021-790-6.

[1]

[2]

[3]