Броненосці типу «Адмірал»

	Представник типу, броненосець «Енсон», 1897 рік
Проєкт
Назва:	Admiral-class battleships
Будівники:	Royal Dockyard, Portsmouth, Royal Dockyard, Pembroke, Chatham Dockyard, Thames Ironworks and Shipbuilding Company
Оператори:	Велика Британія
Попередник:	Броненосці типу «Колоссус»
Наступник:	Броненосці типу «Вікторія»
Підкласи:	«Коллінвуд»; «Родні»; «Бенбоу»;
У експлуатації:	1887–1910
Заплановано:	6
Побудовано:	6
Віддано на; брухт:	6
Основні характеристики
Тип:	Броненосець
Водотоннажність:	10 800 т.
Довжина:	101 м.
Ширина:	21 м.
Осадка:	8 м.
Двигуни:	трициліндрова парова машина, 12 котлів.
Швидкість:	16 вузла
Екіпаж:	530
Озброєння:	«Коллінвуд»; 4 x 305-мм гармати; 6 x 152-мм гармат; 12 x 57-мм скорострільних гармат; 8 x 47-мм скорострільних гармат; 4 x 356-мм торпедних апарати; «Бенбоу»; 2 x 413-мм гармати; 6 x 152-мм гармат; 12 x 57-мм скорострільних гармат; 7 x 47-мм скорострільних гармат; 5 x 356-мм торпедних апарати; Решта кораблів; 4 x 343-мм гармати; 6 x 152-мм гармат; 10 x 47-мм скорострільних гармат; 5 x 356-мм торпедних апарати;
Бронювання:	Пояс - 203—457 мм; Палуба - 51—76 мм; Барбети - 252-254 мм ; Рубка - 305 мм;

Броненосці британського Королівського флоту типу «Адмірал» 1880-х років наслідували модель броненосців типу «Девастейшн» за розміщенням основного озброєння на центральних установках в носовій і кормовій частині надбудови. Цій моделі слідували більшість наступних британських проектів аж до «Дредноута» 1906 року. Назва типу з'явилася через те, що всі відповідні кораблі були названі на честь британських адміралів, таких як адмірал Джордж Ансон.

Конструкція ред.

Це перші повноцінні і барбетні броненосці Королівського флоту. Було побудовано шість кораблів типу. Водночас наявні суттєві відмінності між першим кораблем - «Коллінвудом» (закладеним на 2 роки раніше за решту), «Бенбоу» (озброєним 413 мм гарматами, аналогічними головному калібру броненосців типу «Вікторія»)^[1] та іншими кораблями типу. Ці кораблі були озброєні гарматими калібру 343 мм., затримка з виробництвом яких відстрочила добудову кораблів^[2].

Примітки ред.

↑ Chesneau, Roger; Koleśnik, Eugène M.; Campbell, N. J. M. (1979). Conway's All the world's fighting ships, 1860-1905. London: Conway Maritime Press. с. 30. ISBN 0-85177-133-5. OCLC 5834247.
↑ Кофман (1990). Башня или барбет?. Т. 12. Моделист-Конструктор. с. 15—16.

Це незавершена стаття про військові кораблі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Chesneau, Roger; Koleśnik, Eugène M.; Campbell, N. J. M. (1979). Conway's All the world's fighting ships, 1860-1905. London: Conway Maritime Press. с. 30. ISBN 0-85177-133-5. OCLC 5834247.

[2] Кофман (1990). Башня или барбет?. Т. 12. Моделист-Конструктор. с. 15—16.

[1]

[2]