Брок Чисголм

канадський лікар-психіатр

Брок Чисголм (англ. Brock Chisholm, 18 травня 1896, Оквілл, Онтаріо, Канада — 4 лютого 1971, Вікторія, Британська Колумбія, Канада) — канадський лікар-психіатр і організатор охорони здоров'я, перший Генеральний директор Всесвітньої організації охорони здоров'я (1948—1953).

Брок Чисголм
англ. Brock Chisholm
Прапор
Прапор
1-й Генеральний директор ВООЗ
Прапор
Прапор
21 липня 1948 — 21 липня 1953
Попередник: Посаду засновано
Наступник: Марколіно Гомес Кандау
 
Народження: 18 травня 1896(1896-05-18)[1][2]
Оквілл, Галтон, Онтаріо, Канада
Смерть: 4 лютого 1971(1971-02-04)[1] (74 роки)
Вікторія, Канада
Країна:  Канада
Освіта: Торонтський університет (1924)[3] і Єльський університет
 
Військова служба
Звання: генерал
Битви: Перша світова війна
Друга світова війна
 
Наукова діяльність
Наукова сфера: лікар-психіатр
Нагороди:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

ред.

Народився у сім'ї керівника вугільним складом.

У 1915 році з початком Першої світової війни, у віці 18 років він вступив до канадських експедиційних сил, служив у 15-му батальйоні кухарем, снайпером, кулеметником і розвідником. За проявлений героїзм, зокрема в битві при Лансі, був двічі нагороджений Військовим хрестом; його підвищили до звання капітана, після поранення в 1917 р. демобілізували.

У 1924 році він здобув ступінь доктора медицини Торонтського університету, потім стажувався в Англії, де спеціалізувався в галузі психіатрії. Після шести років приватної практики у своєму рідному Оквіллі він пройшов додаткове навчання в Єльському університеті, де спеціалізувався на психічному здоров'ї дітей. За цей час він утвердився в думці, що діти мають виховуватись у «настільки інтелектуально вільному середовищі», наскільки це можливо, незалежно від забобонів та упереджень (політичних, моральних та релігійних) їхніх батьків.

З початком Другої світової війни він збудував успішну адміністративну кар'єру. Займаючись психологічними аспектами підготовки солдатів, він піднявся до звання генерального директора з медичного обслуговування канадської армії (у 1942—1945 обіймав посаду Головного хірурга Канади), ставши першим психіатром, який очолив медичну службу серед усіх армій того часу.

У 1944—1946 роках. — Заступник міністра охорони здоров'я Канади.

У 1946 його призначили виконавчим секретарем Тимчасової комісії Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), що базується в Женеві, Швейцарія; був одним із 16 міжнародних експертів, з якими проводили консультації під час розроблення першого Статуту організації З 1948 до 1953 р. був першим генеральним директором ВООЗ. У цей період організація впоралася з епідемією холери в Єгипті, спалахами малярії в Греції та на Сардинії та запровадила служби попередження про епідемії для морських суден.

У середині 1940-х рр. у Канаді значний суспільний резонанс викликали його заяви, що не можна заохочувати дітей вірити в Санта-Клауса, Біблію або будь-що, що є надприродним. Після цього за ним закріпилася репутація найзлішої (angry man) людини в Канаді. Релігійні та інші консервативні кола називали його марксистом та комуністом. Одна з консервативних жіночих асоціацій у Південній Каліфорнії вважала Чисголма Антихристом. При цьому ліберальні дослідники вважали його погляди гуманістичними.

У 1957—1958 pp. обіймав посаду президента Всесвітньої федерації психічного здоров'я.

Особисте життя

ред.

21 червня 1924 року Чисголм одружився з Грейс Маклін Райрі. У них народилося двоє дітей, Кетрін Енн і Брок Райрі.[4][5]

4 лютого 1971 року Чисголм помер у віці 74 років у госпіталі для ветеранів у Вікторії, Британська Колумбія, після серії інсультів.[5][4]

Нагороди та звання

ред.

Кавалер Ордена Канади (1967), кавалер ордена Британської імперії.

Примітки

ред.
  1. а б SNAC — 2010.
  2. Munzinger Personen
  3. https://www.cdnmedhall.ca/laureates/brockchisholm
  4. а б Mace, Emily. Chisholm, Brock (1896-1971) | Harvard Square Library (амер.). Процитовано 7 липня 2023.
  5. а б Dr. Brock Chisholm, Former W.H.O. Head, Dies. The New York Times (амер.). 5 лютого 1971. ISSN 0362-4331. Процитовано 7 липня 2023.

Посилання

ред.