Брентиди
| Brentidae | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Довготіл Orychodes indus Kirsch, 1875
(Південно-Західна Індія)
| ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Бренти́ди (Brentidae Billberg, 1820), або ж довготіли — родина жуків надродини довгоносикоподібних[1].
Зовнішній вигляд ред.
Основні ознаки брентид:
- довжина тіла перевищує 7 мм, воно вузьке і видовжене, червонувате або чорне, із світлими плямами;
- вусики чоткоподібні, прикріплені з боків голови, під краєм лоба 11—12-членикові, неколінчасті;
- голова з довгою тонкою головотрубкою, спрямованою уперед;
- верхньої губи немає;
- надкрила довгі, із паралельними боками;
- усі лапки здаються 4-члениковими, насправді ж вони 5-членикові: 4-й схований між лопатями 3-го, дуже маленький і помітний лише при сильному збільшенні;
Личинки циліндричні, довгасті, довжиною до 25 мм, білуваті, із короткими 2-члениковими ногами і видовженою головою із міцними мандибулами без вічок[2].
Спосіб життя ред.
Дорослі жуки здатні літати, мешкають попід корою або в ходах інших комах, харчуються там дрібними комахами і грибковим міцелієм, соком, що витікає. Досить часто мешкають не поодинці, а угрупованнями. Деякі види оселяються в мурашниках (мірмекофілія)[3]. Для відкладання яєць самиця звичайно вигризає заглиблення у рослинних тканинах. Личинки харчуються деревиною або грибами[2].
Географічне поширення ред.
Ця група найповніше представлена у тропіках. У фауні України брентид немає[4].
Класифікація ред.
Родина поділяється на вісім підродин: Antliarhininae, Brentinae, Cyladinae, Cyphagoginae, Pholidochlamydinae, Taphroderinae, Trachelizinae, Ulocerinae[4]. На думку багатьох ентомологів, до брентид слід віднести також апіонід і нанофіїд, знизивши їх ранг до підродин[1].
Значення у природі та житті людини ред.
Подібно до інших видів, брентиди є невід'ємною ланкою природних екосистем, споживаючи тканини рослин, грибів, а також самі стаючи здобиччю тварин — хижаків та паразитів. Інколи личинки брентид завдають шкоди деревині, яку заготували для промислових цілей[2], а також сільськогосподарській продукції[5].
Примітки ред.
- ↑ а б M. A. Alonso-Zarazaga, H. Barrios, R. Borovec, P. Bouchard, R. Caldara, E. Colonnelli, L. Gültekin, P. Hlavác, B. Korotyaev, C. H. C. Lyal, A. Machado, M. Meregalli, H. Pierotti, L. Ren, M. Sánchez-Ruiz, A. Sforzi, H. Silfverberg, J. Skuhrovec, M. Trýzna, A. J. Velázquez de Castro & N. N. Yunakov. Cooperative Catalogue of Palaearctic Coleoptera Curculionoidea. Monografías electrónicas S.E.A., vol. 8, 729 pp. http://sea-entomologia.org/monoelec.html [Архівовано 30 жовтня 2018 у Wayback Machine.])
- ↑ а б в Егоров А. Б. . Сем. Brentidae — Длиннотелы // П. А. Лер (ред.). Определитель насекомых Дальнего Востока России. Т.3. Жесткокрылые или жуки. Часть 3. Владивосток: Дальнаука,1996, с. 230—215
- ↑ Munetoshi Maruyama, Luca Bartolozzi, Yoko Inui, Hiroshi O. Tanaka, Fujio Hyodo, Usun Shimizu-Kaya, Yoko Takematsu, Takuo Hishi & Takao Itioka A new genus and species of myrmecophilous brentid beetle (Coleoptera: Brentidae) inhabiting the myrmecophytic epiphytes in the Bornean rainforest canopy // Zootaxa, 2014? 3786 (1): 73-78
- ↑ а б Yunakov, N., Nazarenko, V., Volovnik, S., Filimonov, R. A survey of the weevils of Ukraine (Coleoptera: Curculionoidea) (excluding Platypodinae and Scolytinae) (Zootaxa, 4404) — Magnolia Press. 2018. — 494 pp.
- ↑ Tara P. Smith, Abner M. Hammond. Comparative Susceptibility of Sweetpotato Weevil (Coleoptera: Brentidae) to Selected Insecticides // Journal of Economic Entomology, 2006, 99(6) : 2024—2029