Брендан Брейкен (англ. Brendan Bracken), 1-й віконт Брекен, 15 лютого 1901(19010215) — 8 серпня 1958) — державний та політичний діяч Великої Британії. Член уряду консерваторів. Особистий парламентський секретар Вінстона Черчілля. Фінансист та співвласник газети Файненшл таймс.

Брендан Брейкен
Brendan Bracken
Брендан Брейкен, 1947 рік
Народився15 лютого 1901(1901-02-15)
Templemored, Тіпперері, Манстер, Сполучене Королівство
Помер8 серпня 1958(1958-08-08) (57 років)
Лондон, Велика Британія[1]
·Рак стравоходу
ПохованняҐолдерс-Ґрін (крематорій)[1]
Країна Велика Британія
 Сполучене Королівство
Діяльністьполітик, журналіст, підприємець
Alma materSedbergh Schoold
Знання мованглійська[2][3]
Титулвіконт і Viscount Brackend
Посадачлен Палати лордів[d], Член Таємної ради Великої Британії[d], Член 40-го парламенту Сполученого Королівства[d][4], Член 39-го парламенту Сполученого Королівства[d][5], Член 38-го парламенту Сполученого Королівства[d][5], Член 37-го парламенту Сполученого Королівства[d][5], Член 36-го парламенту Сполученого Королівства[d][5], Член 35-го парламенту Сполученого Королівства[d][5] і Перший лорд адміралтейства
ПартіяКонсервативна партія
БатькоJ. Kevin A. Brackend[6]
МатиHannah (?)d[6]

Життєпис

ред.
 
На конференції у Квебеці, серпень 1943 року

Народився у маленькому містечку Темплмор, графство Тіпперері, у досить заможній родині Джозефа Кевіна Брекена, будівельника, члена Братства Феніанців.

Батько помер, коли хлопчикові виповнилося три роки. Через кілька років мати переїхала до Дубліна з чотирма своїми дітьми і двома падчерками.

Входив до нечисленної групи близьких друзів Вінстона Черчілля, разом із Александром Корда, лордом Бівербруком, сером Генрі Стрекошем[7].

Примітки

ред.
  1. а б Find a Grave — 1996.
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. CONOR.Sl
  4. The London Gazette 39435 — вип. 39435. — С. 194.
  5. а б в г д Hansard 1803–2005
  6. а б Lundy D. R. The Peerage
  7. Майкл Корда. Предисловие.— В кн.: Сингер Б. Стиль Черчилля. Искусство быть легендой.— М.: Эксмо, 2013.— С. 10.

Джерела

ред.