Бої за Харків (1918)
Бої під Харковом
Історія ред.
Після нетривалих боїв під Харковом на початку квітня 1918 року більшовики відступили на останню лінію оборони міста Харкова, яка була добре укріплена й проходила по лінії Мерчик — Огульці — Мерефа. Водночас німці вели наступ на Харків із північного заходу з боку Охтирки, на цій ділянці оборону тримали частини Сіверса, Примакова, Руднєва, Аусемма, Кіквідзе.
2-й Запорізький полк за допомогою броньовиків в ніч з 3-го на 4 квітня увірвалися на станцію Огульці й зайняли її, попри те що в районі станції курсував більшовицький бронепоїзд.
Вранці 4 квітня бронедивізіон разом з піхотою посадженої на машини і кіннотою увірвались на станцію Люботин. А тим часом кіннота з броньовиком прорвалася в тил противника і підірвала залізничні колії між Люботином і Харковом. Червоноармійці не знаючи цього під час відступу з Люботина зазнали аварії на тій ділянці де було пошкоджено залізничне полотно, покидавши свої ешелони, більшовики відступили.
На станції Люботин в руки української армії потрапила велика кількість військового майна. Бронеавтомобілів 7, гармати, літаки, радіостанції, обмундирування, провіант та ін.
Після заняття Люботина Болбочан, бажаючи зберегти величезні склади військового майна в Мерефі від розграбування німцями, вислав туди загін який зайняв місто і взяв склади під свою охорону.[1]
В ешелонах на станції Люботин було виявлено велику кількість розстріляних і порізаних коней, в одній із кімнат станції було виявлено велику кількість заарештованих засуджених до розстрілу. Біля колодязя на станції лежало багато трупів розстріляних і закатованих більшовиками переважно офіцерів.
Тим часом запорожці продовжували наступ і 7 квітня зайняли Харків[2][3].
Джерела ред.
- Монкевич Б. Похід Болбочана на Крим: Спогади / Редактор-упорядник Р. М. Коваль. Бібліотека Історичного клубу «Холодний Яр». — Київ: Історичний клуб «Холодний Яр»; Київ, «Наш формат», 2014. — 272 с.; іл. — (Серія «Українська воєнна мемуаристика». — Кн. 7). Наклад 2000 пр. Обкладинка тверда, повнокольорова, повнокольорові форзаци, 127 світлин та 11 карт.
Посилання ред.
- ↑ Монкевич Б. “Похід Болбочана на Крим”: Спогади Стр 76
- ↑ 100 років з часу звільнення Донбасу і Криму (про етапи Української революції 1917–1921 років). Архів оригіналу за 2 грудня 2020.
- ↑ Монкевич Б. “Похід Болбочана на Крим”: Спогади Стр 77