Борщенко Вікторія Олексіївна

Борщенко Вікторія Олексіївна
Загальна інформація
Національність	українка
Громадянство	Україна
Народження	5 січня 1986 (38 років); Херсон, Українська РСР, СРСР
Зріст	170
Спорт
Країна	Україна
Вид спорту	гандбол
Спортивне звання	Майстер спорту України
Команда	«Дніпрянка» Херсон (2002—2003); «Галичанка» Львів (2003—2009); «Спарта» Кривий Ріг (2009—2010); «Мотор» Запоріжжя (2010—2011); «Дніпрянка» Херсон (2011); «Динамо» Волгоград (2011—2013); «Ростов-Дон» Ростов-на-Дону (2013—2022); «Бенфіка» Лісабон (2022—)
Нац. збірна	2005-2021
Участь і здобутки
Борщенко Вікторія Олексіївна у Вікісховищі
Нагороди
Майстер спорту України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Борщенко.

Віктор́ія Олексі́ївна Борще́нко (нар.. 5 січня 1986 року, Херсон, Українська РСР) — українська гандболістка, майстер спорту^[1], гравчиня збірної України з гандболу та гандбольного клубу «Бенфіка» (Лісабон).

Кар'єра ред.

Вікторія Борщенко почала займатися гандболом в 9 років у дитячо-юнацькій спортивній школі Херсона, куди її привів батько. Перший наставник — Юрій Васильович Сдвижко.

З 2002 року почала професійну кар'єру у складі команди «Дніпрянка». Потім, з 2003 року, сім сезонів присвятила грі за «Галичанку». За ці роки ставала чотириразовою срібною призеркою та триразовою бронзовою призеркою чемпіонату України. У 2009 році перейшла до криворізького «Смарту», де стає чемпіонкою України. Сезон 2010/11 почала грати в команді «Педуніверситет-Дніпрянка», але вже у середині року переїхала до Росії на запрошення тренера В. Рябих у «Динамо-Волгоград», в якому провела два з половиною сезони і стала триразовою чемпіонкою Росії. Після волзького клубу залишається в Росії, але з 2013 по 2022 рік виступає за «Ростов-Дон». У складі цієї команди бере участь в Лізі чемпіонів. У сезоні 2015—2016 років вони доходять до стадії 1/4 цього турніру. У 2018 році досягають Фіналу чотирьох Ліги, де займають четверте місце (Віка закинула п'ять м'ячів і показала відмінну гру). Так само з «Ростовом» тричі завойовує титул Чемпіонки Росії, тричі стає володаркою Кубка Росії та Суперкубку Росії, а в 2017 році почесного європейського трофею Кубок ЄГФ. 1 березня 2022 року, за тиждень після ескалації російсько-української війни приймає рішення розірвати контракт із російським клубом^[2]. 2 квітня 2022 року Вікторія Борщенко стає гравчинею португальської «Бенфіки».

У 2005—2021 роках Вікторію залучають до збірної України з гандболу та з 2013 року вона стає її капітаном^[3].

Починала свою кар'єру Віка на позиції центральної (розігруючої) гравчині, потім стає лівої крайньої. Надалі успішно виступає в будь-якому з цих амплуа і в складі національної збірної своєї країни і в клубних командах. Вперше визнано найкращою гравчинею у складі збірної України у матчі проти збірної Парагваю з 14 голами в дебютному для себе чемпіонаті світу. На відбірковому турнірі світової першості в грудні 2018 року, виступаючи за свою країну, Віка забиває 21 гол, що дозволяє їй стати найкращим снайпером за всю історію офіційних ігор збірної України з гандболу: на її рахунку — 313 закинутих м'ячів.

Протягом всієї своєї кар'єри неодноразово отримувала призи найкращого бомбардира і найкращого гравця матчу у різних турнірах, у складі різних команд. Виступає під номерами 7, 77, 70, 88, 99.

Особисте життя ред.

Вікторія Борщенко незаміжня. Вона віддана уболівальниця футбольного клубу «Ліверпуль». Отримала освіту в магістратурі педагогічного факультету Львівського державного інституту фізичної культури.

Дуже любить кішок, особливо свого вихованця по кличці Марсель.

Досягнення ред.

Срібна призерка чемпіонату України 2005, 2007, 2008
Бронзова призерка чемпіонату України 2004 ,2006, 2009
Чемпіонка України 2010
Бронзова призерка чемпіонату Росії 2014
Срібна призерка чемпіонату Росії 2016
Чемпіонка Росії 2011, 2012, 2013, 2015, 2017, 2018,2019
Володарка Кубка Росії 2015, 2016, 2017, 2018, 2019
Володарка Суперкубка Росії 2015, 2016, 2017, 2018
Фіналістка Кубка ЄГФ 2015
Володарка Кубка ЄГФ 2017
Учасниця Фіналу чотирьох Ліги чемпіонів 2018
Срібна призерка Ліги Чемпіонів 2019

Примітка ред.

↑ Приказ № 524 от 23.02.2004 Министерство Украины по делам семьи, молодежи и спорта
↑ Українська гандболістка пішла з російського клубу [Архівовано 2 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Веб-сайт Sport.ua (Від 06.03.2022)
↑ Скандал в українському гандболі: гравчиня збірної зробила гучну заяву [Архівовано 25 березня 2021 у Wayback Machine.] // Веб видання про спорт Champion.com.ua (Від 23.03.2021)

Посилання ред.

https://www.sport-express.ua/rest/handball/articles/8405-viktorija-borschenko-na-svoju-komandu-stavit-nelzja-gandbol.html [Архівовано 12 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
Виктория Борщенко: «Мне здесь все очень нравится». www.ih-academy.com. Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Процитовано 25 вересня 2020.
Виктория Борщенко: «Я всегда с большим удовольствием еду в сборную.». hand-ball.ru. Архів оригіналу за 5 грудня 2017. Процитовано 25 вересня 2020.
Виктория БОРЩЕНКО: "Все спрашивают, как мы с Манагаровой это делаем". Гандбол. Кубок Турчина. web.archive.org. 12 жовтня 2019. Процитовано 25 вересня 2020.
European Handball Federation - Viktoriya Borshchenko / Player. web.archive.org. 2 лютого 2020. Процитовано 25 вересня 2020.
Официальный сайт гандбольного клуба «Ростов‑Дон». web.archive.org. Процитовано 25 вересня 2020. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
https://vk.com/viktoriya_borshcenko99
https://www.instagram.com/vikibo99/

Це незавершена стаття про українського спортсмена чи спортсменку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Приказ № 524 от 23.02.2004 Министерство Украины по делам семьи, молодежи и спорта

[2] Українська гандболістка пішла з російського клубу [Архівовано 2 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Веб-сайт Sport.ua (Від 06.03.2022)

[3] Скандал в українському гандболі: гравчиня збірної зробила гучну заяву [Архівовано 25 березня 2021 у Wayback Machine.] // Веб видання про спорт Champion.com.ua (Від 23.03.2021)

[1]

[2]

[3]