Борисов Юрій Сергійович (підприємець)
Юрій Сергійович Борисов (16 січня 1974, Могилів-Подільський) — колишній український підприємець і урядовець. Один із найближчих партнерів проросійського олігарха Дмитра Фірташа. З 2014 року оголошений у розшук за кількома статтями, переховується за кордоном[1].
| Борисов Юрій Сергійович | |
|---|---|
| Народився | 16 січня 1974 (50 років) Могилів-Подільський, Вінницька область, Українська РСР, СРСР |
| Діяльність | підприємець |
| Alma mater | ЧНУ імені Юрія Федьковича |
Життєпис
ред.2003 — закінчив Чернівецький національний університет за спеціальністю «політологія», 2009 — за спеціальністю «державне управління».[2]
2001-2003 — ТОВ «Нафта Сервіс — Україна» (будівництво та реконструкція автозаправних станцій), комерційний директор, фахівець з керування проектами.[3] Не виключено, що отримав цю посаду завдяки знайомству з тодішнім радником віце-президента ВАТ «Тюменська нафтова компанія» Феліксом Лунєвим, з яким вони вчилися у Чернівецькому національному університеті (а його вважають близьким родичем британського бізнесмена Сергія Лунєва, засновника ТОВ «Нафта Сервіс — Україна»).
2003-2005 — директор представництва фірми «Коллайд С. А.» в Києві. Фірма презентувала в Україні інтереси офшорної компанії Collide Limited (Британські Віргінські острови), яка надавала послуги з перевалки нафти через морський термінал «Південний», подконтрольный НАК «Нафтогаз України», якою тоді керував Юрій Бойко.[4]
2005-2006 — генеральний директор ТОВ «РСДж Україна» (Київ; власник — Дмитро Фірташ).
2007-2010 — виконавчий директор ТОВ «РСДж Україна» (згодом — ТОВ «ОСТХЕМ Україна»[3], входить до OSTCHEM Holding, що об'єднує хімічні підприємства Дмитра Фірташа).[4]
З 2014 року оголошений у розшук за кількома статтями, переховується за кордоном[1].
Примітки
ред.- ↑ а б Як молодший партнер Фірташа, що перебуває в розшуку, став горіховим феодалом
- ↑ Прес-служба Мінпаливенерго. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 7 лютого 2011.
- ↑ а б Сайт «Деловая столица». Архів оригіналу за 4 січня 2011. Процитовано 7 лютого 2011.
- ↑ а б Дмитрий Рясной. Фирташ в стране чудес // Деловая столица, 29.03.2010