Бордюг

сторінка значень у проєкті Вікімедіа

Бордюг — українське козацьке прізвище. Набуло особливого поширення на Кубані, на місцях переселення Запорізьких козаків, після розгону Запорізької січі імператрицею Російської імперії, Катериною ІІ.

За іншою версією призвище походить від слова «бордюг».[1]

Бордюг(-а) та Бордюх(-а)

1) Шкіра, знята цілою з кози (або теляти), виготовлена, зав'язана в тих місцях, де були ноги і хвіст, а в тому місці, де була голова зав'язана ремінцем — служить як мішок.

Відомі носії:

  1. Грінченко, Борис (1958). Словарь української мови. СРСР: Вид-во Академії наук Української РСР. с. Том 1, ст. 86. ISBN 9785120022859.