Боніфачо
Боніфачо́[2][3] (фр. Bonifacio) — муніципалітет у Франції, у регіоні Корсика, департамент Південна Корсика. Населення — 3200 осіб (01.01.2021)[1].
| Боніфачо Bonifacio
| |
|---|---|
.svg)
| |
| Країна |  Франція
|
| Регіон | Корсика |
| Департамент | Південна Корсика |
| Округ | Сартен |
| Кантон | Боніфачо |
| Код INSEE | 2A041 |
| Поштові індекси | 20169 |
| Координати | 41°23′ пн. ш. 9°09′ сх. д.H G O |
| Висота | 0 - 340 м.н.р.м. |
| Площа | 138,36 км² |
| Населення | 3200 (01.01.2021[1]) |
| Густота | 23,13 ос./км² |
| Розміщення | |
  | |
| Влада | |
| Мер Мандат |
Jean-Charles Orsucci 2020-2026 |
| Офіційна сторінка | |
|
| |
Муніципалітет розташований на відстані[4] близько 990 км на південний схід від Парижа, 70 км на південний схід від Аяччо.
Демографія ред.
Динаміка населення (INSEE ):
Розподіл населення за віком та статтю (2006)[5]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 1441 | 290 | 167 | 382 | 361 | 217 | 24 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 1388 | 240 | 137 | 395 | 363 | 219 | 34 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Економіка ред.
2010 року серед 1887 осіб працездатного віку (15—64 років) 1314 були активними, 573 — неактивними (показник активності 69,6%, у 1999 році було 61,4%). З 1314 активних мешканців працювало 1130 осіб (671 чоловік та 459 жінок), безробітними було 184 (71 чоловік та 113 жінок). Серед 573 неактивних 149 осіб було учнями чи студентами, 135 — пенсіонерами, 289 були неактивними з інших причин[6].
У 2010 році в муніципалітеті значилося 1154 оподатковані домогосподарства, у яких проживали 2714,5 особи, медіана доходів виносила 16 056 євро на одного особоспоживача[7]
Сусідні муніципалітети ред.
Галерея зображень ред.
-
Генуезька брама -
Вид на місто і скелі -
Сходи короля Арагону (навскісна смужка посеред скель). -
Грот Сдраґонато. -
Поромний причал -
Пором «Мобі» -
Старі гармати на цитаделі -
Брама святого Домініка -
Сходи короля Арагону в скелях
_2.jpg)
Посилання ред.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
- ↑ Франція // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ Атлас світу, 2005.
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
- ↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 18 грудня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
Література ред.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
|
Це незавершена стаття з географії Франції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |