Боніфачó[1][2][3] (фр. Bouches de Bonifacio; італ. Bocche di Bonifacio; корс. Bucchi di Bunifaziu; сард. Buccas de Bonifatziu; ліг. Bocche de Bunifazziu; лат. Fretum Gallicum) — протока між островами Корсика та Сардинія, що з'єднує Тірренське море зі сходу та Середземне море із заходу[3]. Ширина протоки — понад 11 км, довжина — 19 км, глибина — до 69 м[4][5].

Протока Боніфачо
фр. Bouches de Bonifacio
італ. Bocche di Bonifacio
Протока Боніфачо з мису Теста на острові Сардинія, на обрії острів Корсика
Протока Боніфачо з мису Теста на острові Сардинія, на обрії острів Корсика
Розташування
Розташування між островами Сардинія і Корсика
Координати Координати: 41°18′03″ пн. ш. 9°12′46″ сх. д. / 41.30083° пн. ш. 9.21278° сх. д. / 41.30083; 9.21278
Прибережні країни Франція і Італія
Море Тірренське море, Середземне море
Макс. глибина 69 м
Довжина 19 км
Ширина 11-16 км
Location Strait of Bonifacio.PNG
Мапа

На північному березі розташоване корсиканське місто Боніфачо[5]. У протоці розташовані маленький архіпелаг Лавецці. На південній стороні протоки на острові Сардинія розташовується містечко Санта-Тереза-Галлура.

У протоці діє система поділу руху. Судна, що прямують через протоку зі сходу на захід, мають виходити на зв'язок на 16 і 10 каналах УКХ (ультра-коротких хвиль) з контрольною станцією Пертузату (фр. Pertusato), розташованою на острові Корсика (Франція). Судна, що прямують через протоку з заходу на схід, мають виходити на зв'язок з контрольною станцією на острові Маддалена (Італія).

З 2002 року протока Боніфачо — кандидат у Попередньому списку на статус об'єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО[6].

ПриміткиРедагувати

  1. Франція // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
  3. а б Атлас світу, 2005.
  4. Space in Images - 2011 - 05 - Strait of Bonifacio : [англ.] : [арх. 4 лютого 2018 року] // European Space Agency Observing the Earth. — Дата звернення: 4 лютого 2018 року.
  5. а б (рос.) Пролив Бонифачо // Краткая географическая энциклопедия : [у 5 т.] / гол. ред. А. А. Григорьев та ін. — М. : Советская энциклопедия, 1960. — Т. 1 : Ааре — Дятьково. — 563 с.
  6. UNESCO.

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати