Бондопаддхай Манік
Бондопаддхай Манік (справжнє ім'я і прізвище — Прободх Кумар; 6.VIII.1908, село Малбоді, поблизу міста Даккі — 3.XII.1956, Калькутта) — бенгальський письменник.
| Бондопаддхай Манік | |
|---|---|
| бенг. মানিক বন্দ্যোপাধ্যায় | |
 | |
| Ім'я при народженні | бенг. প্রবোধকুমার বন্দ্যোপাধ্যায় |
| Псевдо | মানিক বন্দ্যোপাধ্যায় |
| Народився | 19 травня 1908 Dumkad, Santhal Pargana divisiond, Біхар, Британська Індія, Британська імперія |
| Помер | 3 грудня 1956 (48 років) Колката, Індія |
| Країна |  Британська Індія Індія |
| Місце проживання | Баранагарd |
| Діяльність | письменник, сценарист |
| Alma mater | Presidency Universityd, Bankura Christian Colleged і Midnapore Collegiate Schoold |
| Знання мов | бенгальська |
| IMDb | ID 0051780 |
| |
Життєпис
ред.Писав бенгальською мовою. Ранні твори: збірка оповідань «Тітонька Отоші» (1935), роман «Маріонетки» (1936). Збірка оповідань «Підробка» (1944), «Сьогодні і позавчора», «Ситуація» (обидва — 1946), романи «Дорожче за золото» (1951), «Пліч-о-пліч» (1952), «Жовта ріка і зелений ліс» (1956) відображають життя трудящих. Збірка оповідань «Копійчана оплата», «Велике і мале» (обидва — 1948) пройняті мотивами дружби індусів і мусульман.[1]
Примітки
ред.- ↑ Бондопаддхай Манік // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — С. 527.