Відкрити головне меню

Мико́ла Пантелеймо́нович Бо́ндар (нар. 2 лютого 1952(19520202), c. Люлинці Вінницької області) — український літературознавець, поет. Кандидат філологічних наук, провідний науковий співробітник, завідувач сектору класичної української літератури відділу історії української літератури Інституту літератури НАН України[1]. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки[2].

Бондар Микола Пантелеймонович
Народився 2 лютого 1952(1952-02-02) (67 років)
c. Люлинці Вінницької області
Громадянство
Діяльність літературознавець
Alma mater Вінницький педагогічний інститут
Сфера інтересів Літературознавство
Заклад Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України
Посада завідувач сектору класичної української літератури
Вчене звання провідний науковий співробітник
Науковий ступінь кандидат філологічних наук
Нагороди Державна премія України в галузі науки і техніки — 2014

ЖиттєписРедагувати

Народився 2 лютого 1952 року в с. Люлинці Комсомольського (тепер Калинівського) району Вінницької області.

1972 року закіничв Вінницький педагогічний інститут. Працював журналістом у вінницьких виданнях та в газеті ЦК ЛКСМУ «Комсомольское знамя».

З 1982 року — науковий співробітник Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України, 1984 року захистив кандидатську дисертацію. У 1994—1996 роках займав посаду завідувача відділом нової української літератури. З 2004 року — провідний науковий співробітник Інституту літератури.

Станом на 2016 рік — завідувач сектору класичної української літератури відділу історії української літератури цього інституту[1] (до реорганізації — завідувач відділу української класичної літератури[3]).

Наукова діяльністьРедагувати

Основний напрямок досліджень Миколи Бондаря — класична українська література (XIX — початок XX ст.), питання теорії літератури. Автор та співавтор монографій, підручників, енциклопедій, зокрема, 5-томної «Історії української культури». Входить до складу редакційних колегій Шевченківської енциклопедії[4] та 12-томного академічного видання «Історія української літератури»[5].

НагородиРедагувати

Вибрані праціРедагувати

Монографії

  • М. П. Бондар. Поезія пошевченківської епохи. Система жанрів. — К. : Наукова думка, 1986. — 327 с.

Підручники, навчальні посібники

  • Історія української літератури XIX століття : у 3 кн. : Навчальний посібник / М. Т. Яценко, М. П. Бондар, О. І. Гончар та ін. ; ред. М. Т. Яценко ; М-во освіти України. — К. : Либідь, 1996. — Кн. 2 : 40-ві — 60-ті роки XIX ст. — 384 с.
  • Історія української літератури XIX століття : у 3 кн. : Навчальний посібник / М. П. Бондар, Т. І. Гундорова, Н. В. Левчик та ін. ; ред. М. Т. Яценко ; М-во освіти України. — К. : Либідь, 1997. — Кн. 3 : 70-ті — 90-ті роки XIX ст. — 432 с.
  • Історія української літератури XIX століття : у 2 кн. : підручник для студ. філол. спец. вищ. навч. закладів / М. Г. Жулинський, М. П. Бондар, М. Т. Яценко та ін. ; за ред. М. Г. Жулинського. — К. : Либідь, 2005. — Кн. 1. — 656 с.
  • Історія української літератури XIX століття : у 2 кн. : підручник для студ. філол. спец. вищ. навч. закладів / М. Г. Жулинський, М. П. Бондар, Т. І. Гончарова та ін. ; за ред. М. Г. Жулинського. — К. : Либідь, 2006. — Кн. 2. — 712 с.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Відділ історії української літератури. Склад відділу. Інститут літератури НАН України. Процитовано 09.11.2016. 
  2. а б Указ Президента України від 8 грудня 2015 року № 686/2015 «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2014 року»
  3. Відділ української класичної літератури. Інститут літератури НАН України. Архів оригіналу за 24.06.2016. Процитовано 24.06.2016. 
  4. Шевченківська енциклопедія: в 6 томах.. Портал Шевченка. 
  5. Історія української літератури : у 12 т. Інститут літератури НАН України. Процитовано 09.11.2016. 

ДжерелаРедагувати