Бомбардування Токіо (10 березня 1945)
Бомбардування Токіо — бомбардування Токіо (столиці Японії), здійснене збройними силами США 10 березня 1945.
| Бомбардування Токіо | |
 | |
| Місце розташування | Особливі райони Токіо |
|---|---|
| Дата й час | 10 березня 1945[1] |
| Кількість постраждалих | 124 711[1] |
 | |
 Бомбардування Токіо у Вікісховищі | |
Координати: 35°41′58″ пн. ш. 139°47′47″ сх. д. / 35.69944444447222054° пн. ш. 139.79638888891665260° сх. д.
Унаслідок нальоту 334 бомбардувальників Boeing B-29 Superfortress у ніч проти 10 березня 1945 загинуло, за різними даними, від 84 000 до 100 000 мешканців Токіо, кількадесят тисяч поранено, близько мільйона осіб залишилося без даху над головою. Літаки скинули 1 665 тонн запалювальних бомб (firebombs) і напалму.
Бомбардування Токіо 10 березня 1945 стало найкривавішим бомбардуванням в історії воєн[2]; ядерне бомбардування Хіросіми і Наґасакі, де сумарно загинуло більше людей, не було одним нальотом, а серією з двох нальотів, здійснених з різницею в три дні.
Підготовка й перебіг Редагувати
Бомбардування здійснювали стратегічні бомбардувальники Боїнґ B-29 «Суперфортеця», які визнані найкращими американськими бомбардувальниками Другої світової війни. На тому етапі війни ВПС Японії майже не існували й не могли ефективно перехопити американські літаки (під час операції з понад 330 бомбардувальників японці збили тільки 14). Американці вирішили скидати не звичайні бомби, а запалювальні суміші, оскільки архітектура Токіо була багата на дерев'яні будівлі й таке бомбардування завдало би більших ушкоджень місту. Запалювальні суміші на бензиновій основі для військових розробили науковці Гарвардського університету. Операція отримала кодову назву Meetinghouse[3].
Рано-вранці 10 березня американські літаки розпочали бомбардування центрального й густозаселеного району Токіо — Сітаматі (яп. 下町). Унаслідок 3-годинного бомбардування знищено більшість ділових кварталів столиці, згоріло понад 267 тисяч будинків (чверть усіх будівель міста[4]).
Жертви та наслідки Редагувати
За різними даними, загинуло від 84 тисяч до 100 тисяч жителів, понад 40 000 поранено[4]. Близько мільйона людей залишилося без житла, вогонь від пожеж було видно на відстані понад 200 км від Токіо[5]. Однак населення Токіо не було деморалізоване, навпаки, такі жертви мирного населення згуртували японців стійкіше протистояти ворогам[3].
Відповідно до пізніших підрахунків, під час Другої світової війни знищено половину Токіо[6].
Генерал Кертіс Лемей, який командував американськими бомбардуваннями Японії під час війни, визнав, що якби Америка програла війну, його б засудили як воєнного злочинця[2].
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ а б https://dl.ndl.go.jp/pid/3006469/1/80
- ↑ а б Tokyo WWII firebombing, the single most deadly bombing raid in history, remembered 70 years on [Архівовано 1 квітня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ а б March 9, 1945: Burning the Heart Out of the Enemy [Архівовано 11 березня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ а б The Pacific: Matterhorn to Nagasaki (June 1944 to August 1945) [Архівовано 29 травня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Firebombing (Germany & Japan). Архів оригіналу за 27 березня 2015. Процитовано 10 березня 2015.
- ↑ 67 Japanese Cities Firebombed in World War II [Архівовано 30 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бомбардування Токіо (10 березня 1945) |