Відкрити головне меню

Больверкболверк або больворок — кам'яна інженерна гідротехнічна споруда, призначена для захисту морського берега від руйнівної дії хвиль,[1][2] а також один з видів фортифікаційних споруд.[3]

Больверк в гідротехніціРедагувати

Больверки будуються з крутими або пологими береговими укосами,[4] а також існують одночасно і з крутими, і з пологими, і в цьому випадку називаються змішаними больверками.

  • Больверками з пологим укосом називають ті, що мають укіс 1:3 та менше. Вони розташовуються паралельно берегу і складаються з земляного або кам'яного насипу, облицьований добре припасованими каменями розміром не менше двох третин висоти хвилі. Підошву укосу закруглюють дещо догори для опору підмиву бурунів.[5] Для того щоб буруни не підіймалися до верху споруди або не перекочувалися через нього, відкоси виводяться не по прямій, а по увігнутій кривій. Угорі роблять берму, облицьовану великим каменем, і виводять парапет, настільки віддалений від верху укосу, щоб вершина його була нижче продовження лінії укосу, якщо останній прямолінійний. Ряд горизонтальних уступів, що перемежовуються з укосами 1:3, як і уступи, добре розбиває хвилі і зменшує їх силу. Найбільші камені слід укладати в половині висоти припливу, де бувають самі сильні удари хвиль. Коли больверк будується на великій глибині, то відкіс нижче найнижчого горизонту води рекомендується давати 1:3, а вище - 1:10.
  • Больверки з крутими укосами називаються також морськими стінами і виводяться з бута на цементному розчині, з облицовкою стіни, зверненої до моря, тесаним каменем. Важлива хороша притеска каменю і повнота цементного шва, щоб він був непроникний для води, яка своїм тиском сприяє руйнуванню кладки через нещільні шви. Іноді підмиваючу дію хвиль зменшують, роблячи поверхню стіни з уступами, які перешкоджають стрімкому падінню води.
  • Змішані больверки роблять з метою скорочення витрат на спорудження прямовисних стін на великій глибині. Обидва вищеописані способи об'єднуються, а саме: до горизонту низьких вод роблять укіс 1:3, а вище влаштовують широку горизонтальну берму[6] і на ній вже виводиться прямовисна стіна на відстані, рівній подвоєній довжині пологого схилу, а іноді і потроєній.

Больверк у фортифікаціїРедагувати

У XVIII столітті так іменувалися також спеціальні бастіони, однак у військовій справі цей термін вже практично не використовується і лише зрідка зустрічається в історико-технічній літературі.

ПриміткиРедагувати

  1. Болверк[недоступне посилання з лютий 2019](недоступная ссылка с 14-06-2016 (180 дней)). Российская архитектура. 1995 год.
  2. Эдмунд Э. Л. Больверки // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
  3. Военно-исторический словарь, 1998 год. Архів оригіналу за 12 травень 2014. Процитовано 17 грудень 2016. 
  4. Береговые откосы // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
  5. Буруни // Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона : в 86 т. (82 т. і 4 дод). — СПб., 1890-1907.
  6. Берма // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.

ЛітератураРедагувати