Божіння
Божіння (божитися, божба) — клятва і присяга іменем Бога, породжена вірою людей в магічну силу слова. Божіння робиться на ствердження правдивості своїх слів. Часто божіння передбачає накликання на себе нещастя, як кару Божу, у разі брехливості сказаного[1]. Дуже дієвим і непорушним вважається божіння в церкві[2]. Божіння відоме дохристиянських часів і робилося в ті часи іменем язичницьких богів. Божіння є частиною українського фольклору. Порушення божіння вважається надзвичайно ганебним і засуджується суспільством. Найрозповсюдженіші варіанти божіння: клянусь Богом!; бачить Бог; як перед Богом; Бог свідок; убий мене Бог!; хай мене Господь (Бог) покарає!; ось тобі Христос; Христос тому свідок.
Див. також ред.
Примітки ред.
Посилання ред.
- Божба [Архівовано 11 березня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 103. — 1000 екз.
- Божба // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 75. — 634 с.