Відкрити головне меню

Блука́ючі стру́ми (рос. блуждающие токи, англ. stray currents, нім. Streuströme, Schleichströme, Irrströme, Blindströme) — струми витоку (відтоку) в землю із заземлених електричних пристроїв (рейок електротранспорту, робочих заземлень електропередачі, силових кабелів у місцях порушення ізоляції тощо).

Форма, амплітуда і напрям Б.с. непостійні.

На гірничих роботах Б. с. можуть спричиняти травмування людей, пожежі, вибухи, перешкоди у каналах зв'язку, посилення корозійного руйнування.

У корозійному відношенні Б. с. особливо небезпечні від джерел постійного і випрямленого струмів. У анодних зонах, де струм стікає в землю з металевих частин, руйнування металу відбувається з швидкістю до 10 мм на рік.

Захист від блукаючих струмівРедагувати

Захист від корозії, що викликається Б. с, здійснюють посиленими і поляризованими дренажами, катодними станціями або поляризованими протекторами.

ЛітератураРедагувати