Блонський Кирило Іванович
Бло́нський Кири́ло Іва́нович (1803, Уторопи — 30 червня 1852, Шешори[1] або 1 липня 1852, Пістинь[2]) — греко-католицький священник, активний діяч галицького культурного відродження. Збирав народні пісні на Станіславщині, працював над українською граматикою, писав поезії. 1848 року депутат австрійського сейму. Батько Тита Блонського.
| Блонський Кирило Іванович | |
|---|---|
| Народився | 1803 Уторопи, Королівство Галичини та Володимирії, Габсбурзька монархія, нині Косівський район Івано-Франківська область,  Україна |
| Помер | 30 червня 1852 Шешори,  Австрійська імперія, нині Косівський район Івано-Франківська область, Україна |
| Країна | .svg){kind=small} Габсбурзька монархія Австрійська імперія  |
| Діяльність | священик, депутат Австрійського парламенту (1848) |
| Відомий завдяки | церковний і культурний діяч, поет |
| Alma mater | Львівський університет, Віденський університет |
| Посада | Посол до Австрійського райхстагуd |
| Конфесія | греко-католик |
| Діти | Блонський Тит Кирилович |
Життєпис
ред.Душпастирська праця
ред.Висвячений на одруженого священика 1828 р. Був парохом у Товмачі (нині Тлумач), у Биткові (до 1841 р.) й Шешорах (1841—1852 рр.), короткий час опікувався парафією в Пістині (1844—1845 рр.)[1].
Просвітницька і літературна діяльність
ред.Навчався у Львівському і Віденському університетах (вписався на перший рік богослов'я 1824 р.[3]) У 1820-х pp. збирав фольклор і матеріали до словника народної мови, його записи українських народних пісень використані у збірнику «Пісні польські й руські галицького люду» Вацлава з Олеська (1833 р.). Підтримував зв'язки з «Руською трійцею». Перекладав рідною мовою оди Горація, твори Й.Ґете. Заснував народні школи в Биткові, Шешорах і Прокураві, уклав українську читанку для сільських шкіл (1848).
1848 — депутат австрійського парламенту. У Відні підготував до публікації «Енеїду» Івана Котляревського зі вступною статтею Якова Головацького (через раптовий від'їзд Блонського зі столиці у зв'язку з розпуском парламенту, поема не була надрукована). Надруковано оголошення Блонського про відкриття передплати на «Енеїду» — одна з перших у Галичині публікацій про Івана Котляревського[2].
Примітки
ред.- ↑ а б Блажейовський Д.. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944)… — С. 43.
- ↑ а б Р. Ф. Кирчів. Блонський Кирило Іванович [Архівовано 25 грудня 2015 у Wayback Machine.] // Ізборник.
- ↑ Blažejovskyj D.. Byzantine Kyivan rite students… — P. 249.
Джерела
ред.- Кирчів Р. Ф. . Блонський Кирило Іванович [Архівовано 25 грудня 2015 у Wayback Machine.] // Українська літературна енциклопедія. — К., 1988. — Т. 1: А-Г.
- Стеблій Ф. І. Блонський Кирило Іванович [Архівовано 7 травня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 302. — ISBN 966-00-0734-5.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Блажейовський Д.. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том ІІ. — Духовенство і Релігійні Згромадження: англійською мовою. — Львів–Київ: КМ Академія, 2004. — 570 c. — ISBN 966-518-225-0 (англ.)
- Blažejovskyj D.. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983). — AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome 1984. — 366 p. (англ.)