Вікіпедія

Блокада лівої ніжки пучка Гіса

хвороба

Блокада лівої ніжки пучка Гіса (БЛНПГ) ― це порушення провідної системи серця, яке спостерігається на електрокардіограмі (ЕКГ).[1][2]

Характерні хвильові картини типової блокади лівої ніжки пучка, як видно на ЕКГ. Існують широкі комплекси QRS, і у відведенні V6 є інверсія зубця Т, що є нормальним у цьому стані. Під кожним комплексом QRS є його позначення (rS і R) відповідно до номенклатури.

У цьому стані, спонукання лівого шлуночка серця затримується, що змушує його скорочуватися пізніше, ніж правий шлуночок.

Причини

ред.

Серед причин БЛНПГ:[3]

 
Нормальна, непримітна ЕКГ у 12 відведеннях у спокої з раптовим початком (повної) блокади лівої ніжки пучка Гіса. Чітко видно подвійні або виїмчасті зубці R в V6, глибокі зубці R і порушення реполяризації в V3, V4 і V5, а також значно розширений комплекс QRS у V1 і V2.

Пояснення

ред.

Повільна або повна відсутність провідності крізь ліву ніжку пучка Гіса означає, що для повної деполяризації лівого шлуночка потрібно більше часу, ніж зазвичай.[5] Це може бути через пошкодження ніжки пучка Гіса, яка взагалі не здатна проводити, або може являти собою неушкоджену провідність яка просто повільніше, ніж зазвичай. БЛНПГ може бути сталою ― присутньою постійно, але може бути переривчастою, наприклад, відбуватися лише під час пришвидшеного серцебиття. Це може бути пов'язано з тим, що пучок має більш тривалий рефрактерний період, ніж зазвичай.[5]

Розпізнавання

ред.
 
Електрокардіограма, що показує блокаду лівої ніжки пучка Гіса та нерегулярний ритм через надшлуночкову екстрасистолію.

БЛНПГ діагностується на ЕКГ в 12 відведеннях. У дорослих це проявляється у вигляді широких комплексів QRS тривалістю >120 мс із характерними формами QRS в прекардіальних відведеннях, хоча у дітей спостерігаються більш вузькі комплекси.[6] У відведенні V1 комплекс QRS часто повністю негативний (морфологія QS), хоча можна побачити невеликий початковий зубець R (морфологія rS). У бічних відведеннях (I, aVL, V5-V6) комплекси QRS зазвичай, переважно позитивні з повільним підйомом вгору, що триває >60 мс до піку зубця R. У цих відведеннях можна побачити щербини, але це не узагальнено. Невеликі зубці Q, які зазвичай спостерігаються в бічних відведеннях, відсутні при БЛНПГ.[6] Зубці Т найчастіше вказують в напрямку, протилежному кінцевій частині попереднього QRS ― позитивні комплекси QRS мають негативні зубці Т, а негативні комплекси QRS мають позитивні зубці Т.

Сегменти ST зазвичай проникають у зубці Т і часто здаються підвищеними у відведеннях з негативними комплексами QRS.[7] Вісь може бути нормальною, але може й відхилятися ліворуч чи праворуч.[6]

 
Блокада лівої ніжки пучка Гіса

Також існують часткові блокади лівої ніжки пучка Гіса: «блокада передньої гілки ніжки» (LAFB)[8] і «блокада задньої гілки ніжки» (LPFB).[9] Мається на увазі блокада, вже після роздвоєння лівої ніжки пучка Гіса.

Діагностичні наслідки

ред.

Наявність БЛНПГ призводить до того, що електрокардіографію (ЕКГ) не можна використовувати для діагностики гіпертрофії лівого шлуночка або гострого інфаркту міокарда, оскільки БЛНПГ сама по собі призводить до розширення комплексу QRS і змін в сегменті ST відповідно до ішемії або ушкодження.[10]

Догляд

ред.

Пацієнтам з БЛНПГ потрібно повне кардіологічне обстеження, а хворим з БЛНПГ і непритомністю або майже непритомністю, може знадобитися кардіостимулятор.

Деяким пацієнтам з БЛНПГ та помітно подовженим QRS (зазвичай >150 мс) і систолічною серцевою недостатністю, може бути корисний електрокардіостимулятор, який дозволяє краще синхронізувати серцеві скорочення.[11]

Див. також

ред.

Джерела та література

ред.
  1. ↑ Журнал «Медицина світу» - Журнал для широкого кола лікарів. msvitu.com. Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 4 грудня 2021.
  2. ↑ P102 Motor neuropathy with multifocal conduction blocks (MNMCB). Neurophysiologie Clinique/Clinical Neurophysiology. Т. 20. 1990-08. с. 72s. doi:10.1016/s0987-7053(05)80647-1. ISSN 0987-7053. Процитовано 8 жовтня 2021.
  3. ↑ Mayo Clinic - Mayo Clinic. www.mayoclinic.org. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 8 жовтня 2021.
  4. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. ↑ а б Foster, D. Bruce (2007). Twelve-lead electrocardiography : theory and interpretation (вид. 2nd ed). New York: Springer. ISBN 978-1-84628-610-0. OCLC 184955043.
  6. ↑ а б в Surawicz, Borys; Childers, Rory; Deal, Barbara J.; Gettes, Leonard S.; Bailey, James J.; Gorgels, Anton; Hancock, E. William; Josephson, Mark; Kligfield, Paul (17 березня 2009). AHA/ACCF/HRS recommendations for the standardization and interpretation of the electrocardiogram: part III: intraventricular conduction disturbances: a scientific statement from the American Heart Association Electrocardiography and Arrhythmias Committee, Council on Clinical Cardiology; the American College of Cardiology Foundation; and the Heart Rhythm Society. Endorsed by the International Society for Computerized Electrocardiology. Journal of the American College of Cardiology. Т. 53, № 11. с. 976—981. doi:10.1016/j.jacc.2008.12.013. ISSN 1558-3597. PMID 19281930. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 8 жовтня 2021.
  7. ↑ Foster, D. Bruce; Foster, D. Bruce (2007). Twelve-lead electrocardiography: theory and interpretation (English) . New York; London: Springer. ISBN 978-1-84628-610-0. OCLC 184955043.
  8. ↑ Left Anterior Fascicular Block by ECG Finding. Definitions. Qeios. 7 лютого 2020. Процитовано 8 жовтня 2021.
  9. ↑ Left Posterior Fascicular Block by ECG Finding. Definitions. Qeios. 7 лютого 2020. Процитовано 8 жовтня 2021.
  10. ↑ Doucette, Emily; Reust, Carin (2014-05). What is the prognostic significance of asymptomatic left bundle branch block (LBBB)?. Evidence-Based Practice. Т. 17, № 5. с. E7—E8. doi:10.1097/01.ebp.0000540655.14320.6e. ISSN 1095-4120. Процитовано 8 жовтня 2021.
  11. ↑ Stevenson, William G.; Hernandez, Adrian F.; Carson, Peter E.; Fang, James C.; Katz, Stuart D.; Spertus, John A.; Sweitzer, Nancy K.; Tang, W.H. Wilson; Albert, Nancy M. (2012-02). Indications for Cardiac Resynchronization Therapy: 2011 Update From the Heart Failure Society of America Guideline Committee. Journal of Cardiac Failure. Т. 18, № 2. с. 94—106. doi:10.1016/j.cardfail.2011.12.004. ISSN 1071-9164. Процитовано 8 жовтня 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Блокада_лівої_ніжки_пучка_Гіса&oldid=37479620