Б'єрк

ісландська співачка і авторка пісень
(Перенаправлено з Бйорк)
Докладніше: Ісландське ім'я

Б'єрк (ісл. Björk Guðmundsdóttir; locally [pjœr̥k ˈkvʏðmʏntsˌtouʰtɪr̥] ( прослухати), укр. П'єрк К'юзмюнстоуттір; нар. 21 листопада 1965(19651121), Рейк'явік) — ісландська співачка, музикантка, композиторка та авторка пісень, акторка. Номінувалась на 13 нагород «Греммі», нагороду Кіноакадемії «Оскар», дві нагороди «Золотого Глобуса»[1] та Премію Європейської кіноакадемії (European Film Awards).[2]

Б'єрк
Björk
Зображення
На концерті в квітні 2007
Основна інформація
Повне ім'я П'єрк К'юзмюнстоуттір
Дата народження 21 листопада 1965(1965-11-21) (55 років)
Місце народження Ісландія, Рейк'явік
Роки активності 1976 — дотепер
Громадянство Ісландія Ісландія
Національність ісландка
Релігія атеїзм
Професія співачка, акторка, музика, композиторка
Співацький голос сопрано
Інструменти фортепіано, флейта, арфа, губна гармоніка, кларнет
Жанр рок, альтернативний рок, панк-рок, джаз, електронна музика
Гурт «Tappi Tíkarrass» (1982—1984)
«KUKL» (1983—1986)
«Sykurmolarnir» (1986—1992)
Лейбл One Little Indian, Polydor, Universal Records, Elektra, Atlantic, Nonesuch, Warner Bros., Megaforce, RED
Нагороди
Автограф Björk signature.png
www.bjork.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

Відома експресивним вокалом та інтересом до різних стилів музики. Сингли Б'єрк «It's oh so quiet»,[3] «Army of me» та «Hyperballad» побували в британській топ-10.[4][5] Лейблом «One little Indian» у 2003 році продано 15 мільйонів альбомів по всьому світу. Б'єрк посіла 36 місце серед «100 найвидатніших жінок рок-н-ролу» та 8 місце серед «22-х найвидатніших голосів у музиці».[6]

Поза музичною кар'єрою, Б'єрк виконала роль жінки із проблемами зору, що піддається знущанням на виробництві, у фільмі 2000 року «Та, що танцює у темряві» Ларса фон Трієра, за що отримала нагороду «Найкраща акторка» на Каннському кінофестивалі 2000 року[7] та номінацію на «Оскар» за вклад у саундтрек «Я бачила це все».[8]

«Біофілія» Б'єрк 2011 року продавався як інтерактивний альбом із додатком із власною освітньою програмою. Б'єрк підтримує різноманітні екологічні програми.

Повномасштабна ретроспективна виставка, присвячена Б'єрк, відбулася в Нью-Йоркському музеї сучасного мистецтва 2015 року.

ЖиттєписРедагувати

Народилася 21 листопада 1965 року у Рейк'явіку.

Б'єрк має сина (нар. 1986) і доньку (нар. 2002).

Музична кар'єраРедагувати

Музична кар'єра Б'єрк розпочалася в 11 років, коли вона навчалася грі на фортепіано в початковій школі. Після шкільного виступу, на якому Б'єрк виконала пісню 70-х — 80-х років англійської співачки Тіни Чарлз «I love to love», її вчителька відправила запис дівчини до єдиної в усій країні ісландської радіостанції «RÚV». Запис транслювався на всю Ісландію і привабив представників фірми «Fálkinn» укласти контракт із Б'єрк. Дебютний альбом співачки з однойменною назвою «Björk» був записаний, коли їй було 11 років і випущений в Ісландї в грудні 1977.[9]

Проте Б'єрк рано захопилася панк-роком: вже в 14 років вона створила дівочий панк-рок-гурт «Spit and Snot» (1979). В 1980 році закінчила музичну школу.

В 1981 році Б'єрк і басист Якоп Макнуссон (Jakob Magnússon) формують новий гурт  — «Jam-80», що пізніше стає відомим під назвою «Tappi Tíkarrass». Невдовзі гурт випустив сингл «Bítið fast í vítið» (того ж року). Наступний альбом гурту «Miranda» вийшов у грудні 1983 року.

Згодом Б'єрк починає співпрацю з Ейнаром Ерном Пенетіктссоном (Einar Örn Benediktsson) — ісландським поп-співаком і трубачем, Ейнаром Мелаксом (Einar Melax) з ісландського панк-гурту «Purrkur Pillnikk», а також з іншими музикантами з гурту «Þeyr».

Автором пісень «Isobel», «Bachelorette», «Jóga», «Oceania», «Wanderlust» є ісландський письменник Сьйоун.

СтильРедагувати

За три десятиліття сольної кар'єри Б'єрк розробила еклектичний та авангардний музичний стиль,[10][11] що включає аспекти електронної,[10][12][13][14] танцювальної,[14][15] альтернативної танцювальної музики,[16] трип-хопу,[17] експериментальної музики,[18][19] глітчу,[11] джазу,[11][20] альтернативного року,[21][22] інструментальної[10] та сучасної класичної музики.[13][19] Музика Б'єрк постійно піддається критичному аналізу та дослідженню, оскільки її складно віднести до певної категорії в музичному жанрі.[23] Хоча Б'єрк часто називає себе попспівачкою,[24] її вважають «неспокійною експериментальною творчою силою».[25][24]

Її альбом «Дебют», який включає електронну музику, хауз, джаз та трип-хоп, був зарахований до числа перших альбомів, у якому було використано електронну музику в мейнстримній попмузиці.[26][27]

ГолосРедагувати

Б'єрк володіє сопрано, діапазон якого варіюється від мі малої октави до ре третьої октави.[28][29][30][31] Її голос описують як «еластичний» і «сальтовий», а також хвалять за володінням джазовим стилем скет, за унікальні вокальні стилі та подачу.[32] Наприкінці 2012 року повідомлялося, що Б'єрк перенесла операцію на поліпах у голосових зв'язках.[33]

ДискографіяРедагувати

  • Björk (1977)
  • Debut (1993)
  • Post (1995)
  • Homogenic (1997)
  • Vespertine (2001)
  • Medúlla (2004)
  • Volta (2007)
  • Biophilia (2011)
  • Vulnicura (2015)
  • Utopia (2017)

ФільмографіяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Бйорк: Нагороди та номінації. Кіноріум. Процитовано 21.11.2020. 
  2. Українська актриса вперше номінована на «європейський Оскар». Волинські новини. Процитовано 2020-11-21. 
  3. Chartsurfer.de. It's Oh So Quiet von Björk. www.chartsurfer.de. Процитовано 2020-11-21. 
  4. Bjork | full Official Chart History | Official Charts Company. www.officialcharts.com. Процитовано 2020-11-21. 
  5. Roberts, David (2004). British hit singles & albums (вид. 17th ed). Enfield: Guinness. ISBN 0-85112-199-3. OCLC 56443162. 
  6. MTV'S 22 GREATEST I VOICES IN MUSIC TELEVISION MUSIC. me.me (en). Процитовано 2020-11-21. 
  7. Festival de Cannes - From 15 to 26 may 2013. archive.vn. 2012-09-20. Процитовано 2020-11-21. 
  8. Björk's Swan Dress Part of Met Museum's Camp Exhibition. Iceland Review (en-US). 2019-05-08. Процитовано 2020-11-21. 
  9. Down the rabbit hole with Björk's first album, recorded at the age of eleven. DangerousMinds. 27 August 2013. Процитовано 5 February 2018. 
  10. а б в Alex Ross (26 March 2014). How Björk broke the sound barrier. The Guardian. Процитовано 16 April 2015. 
  11. а б в Telekom. Björk. Electronic Beats. Процитовано 2 January 2016. 
  12. Hampton, Dream (January 2002). As quiet as it's kept. Vibe. Процитовано 30 March 2016. 
  13. а б Sandall, Robert (23 March 2008). Down time: Bjork. The Sunday Times. Процитовано 30 March 2016. 
  14. а б Allen, Liam (28 July 2011). Bjork on Biophilia and her debt to UK dance music. BBC. Процитовано 16 April 2015. 
  15. Pytlik, 2003, p. 197
  16. Ostroff, Joshua (16 September 2013). Björk's Been ARTPOP Since Before Gaga Was Born This Way. The Huffington Post. Процитовано 30 March 2016. 
  17. Phares, Heather. Post- Björk. AllMusic. AllMedia Network. Процитовано 6 March 2016. 
  18. Cragg, Michael (26 March 2014). 10 of the best: Björk. The Guardian. Процитовано 16 April 2015. 
  19. а б Roberts, Randall (22 January 2015). Review: On 'Vulnicura,' Bjork is heavy and at her most personal. Los Angeles Times. Процитовано 30 March 2016. 
  20. Joslyn Layne. Björk / Gudmundar Ingólfsson Trio. AllMusic. Процитовано 25 April 2015. 
  21. Simpson, Dave (8 January 2015). Björk, KUKL and Purrkur Pillnikk – the anarcho-punk roots of Iceland's music scene. The Guardian. Процитовано 16 April 2015. 
  22. Stephen Cook. The Sugarcubes – Stick Around for Joy. AllMusic. Процитовано 25 April 2015. 
  23. Björk at MoMA: It's oh so disappointing. The Economist. The Economist Newspaper Limited. 16 March 2015. Процитовано 25 April 2015. 
  24. а б Dylan S (18 January 2010). Bjork – Post. SputnikMusic. Процитовано 30 March 2016. 
  25. Schjeldahl, Peter (17 March 2015). MOMA's Embarrassing Björk Crush. The New Yorker. Condé Nast. Процитовано 25 April 2015. 
  26. Debut Turns 20. Stereogum. Процитовано 23 September 2014. 
  27. Bjork's 'Debut' Turns 20: Backtracking " Music News, Reviews, and Gossip. Idolator.com. Процитовано 23 September 2014. 
  28. GCSE Bitesize Western Voice Classification. BBC. Процитовано 9 December 2011. 
  29. Grant, Sarah H. (5 December 2012). Album Review: Björk – bastards. Consequence of sound. Процитовано 30 December 2012. 
  30. Walton, Sam (22 November 2017). Björk – Utopia Review. Loud and Quiet. Процитовано 26 November 2017. 
  31. Kristobak, Ryan (20 May 2014). Comparing The Top Artists, Past And Present, By Vocal Range. Huffington Post. Процитовано 27 May 2014. 
  32. Layne, Joslyn (1990). Björk / Gudmundar Ingólfsson Trio review. Allmusic. Процитовано 30 December 2012. 
  33. Bjork undergoes throat surgery. BBC. 23 November 2012. Процитовано 29 December 2012.