Відкрити головне меню

Битва біля Рябої Могили — битва російсько-турецької війни 1768—1774 років, яка відбулась біля кургану Ряба Могила, розташованого на правому березі Прута, 17 (28) червня 1770 року.

Битва біля Рябої Могили
Російсько-турецька війна (1768—1774)
Ryabaya Mogila.png
Дата: 17 (28) червня 1770 року
Місце: Ряба Могила, зараз Румунія
Результат: Перемога російської армії
Сторони
Flag of Russia.svg Російська імперія Османська імперія Османська імперія
Gerae-tamga.png Кримське ханство
Командувачі
П. О. Румянцев Каплан I Ґерай
Військові сили
38-39 тисяч
115 гармат
70 тисяч
44 гармати
Втрати
46 загиблих близько 400 загиблих

Хід битвиРедагувати

22 червня 1770 року російська армія під командуванням П. О. Румянцева (38-39 тис. чоловік, 115 гармат) зосередилась на східному березі Прута, навпроти укріплених позицій турецько-татарських військ (22 тисячі турок, 50 тисяч татар, 44 гармати), якими командував кримський хан Каплан I Ґерай. Незважаючи на чисельну перевагу противника, Румянцев вирішив захопити укріплені позиції раптовою атакою. Для цього він розділив армію на 4 великі загони. Загони Рмянцева (головні сили) та Ф. В. Бауера мали здійснювати фронтальну атаку, а загони генералів Потьомкіна та М. В. Репніна (з кіннотою генерала І. П. Салтикова) мали завдати удари у фланг та тил.

На світанку 28 червня, здійснивши раптовий марш-маневр, російські війська почали штурм. Активні дії загонів Бауера та Румянцева відволікли увагу противника, що дозволило загонам Потьомкіна та Репніна зайти у фланг та тил укріпленої позиції та створити загрозу її оточення. Злякавшись загрози оточення, хан відступив. Турецько-татарські війська втратили близько 400 чоловік, російська армія — 46 чоловік.

НаслідкиРедагувати

Битва біля Рябої Могили була фактично невеликою сутичкою, але прославилась завдяки застосуванню Румянцевим нових тактичних прийомів. Румянцев вперше у ході степових походів російської армії застосував дивізіонне каре, не побоявшись розділити війська. До цього російська армія у боротьбі з ворогом, який мав багато кінноти (турки та татари) використовувала єдине армійське каре. Крім того, Румянцев відмовився від застосування загороджувальних рогаток, щоб підвищити мобільність військ та збільшити силу залпу (частина солдатів використовувалась для перенесення рогаток і не вела вогонь). Тепер для прикриття піхоти активно використовувалась артилерія, піхотинці зустрічали ворога залпами рушниць та виставляли штики. Ці нововведення підвищили маневреність військ, зробили дії російської армії швидшими, рішучішими і більш атакувальними.

ДжерелаРедагувати

  • Рябая Могила // Советская военная энциклопедия / под ред. Н. В. Огаркова. — М.: Воениздат, 1980. — Т. 7. — 686 с. — (в 8-ми т). — 105 000 экз.