Вікіпедія

Бетоноза

Бетоноза (пол. Betonoza) — термін, що застосовується до громадських просторів, де бетон та/або бетонні вироби були використані в надмірній кількості, часто з видаленням міських зелених насаджень і, відповідно, їхніх переваг для міста (напр., затінення, зниження температури)[1].

Термін ввів Якуб Мадрас, а популяризував його Ян Менцвель, який під час червневої спеки 2019 року почав публікувати у Твіттері фотографії міських ринків, де зелені насадження були замінені бетоном у рамках ревіталізації[2][3][4] (це стосується і природних пам'яток)[5]. Перша частина слова асоціюється з бетоном як протилежністю природи, а друга — з назвами хвороб (наприклад, атеросклероз)[6].

Поза межами медійного простору термін також присутній в експертному[7][8][9] та науковому дискурсі[6][10][11][12].

Примітки ред.

  1. ↑ OJ UW - betonoza. nowewyrazy.uw.edu.pl (пол.). Процитовано 6 червня 2021.
  2. ↑ Szymaniak, Marek (25 жовтня 2020). Betonoza trawi polskie miasta. Bez drzew, wyłożone kostką Bauma, w upały stają się rozgrzaną patelnią. Magazyn Spider's Web+. Процитовано 6 червня 2021.
  3. ↑ Akcja #betonoza. Sieć zalały zdjęcia miast bez zieleni. "Od patrzenia bolą oczy, zwiększa się upał". polsatnews.pl. 12 червня 2019. Процитовано 6 червня 2021.
  4. ↑ Betonoza – „wizytówka” polskich miast. Miasto Jest Nasze. 12 червня 2019. Процитовано 6 червня 2021.
  5. ↑ Nogaś, Michał (16 лютого 2021). [NOGAŚ PO ZIELONEJ STRONIE] "Książki o ekologicznej urbanistyce, które pomogą nam uratować miasta. Wyborcza (пол.). Процитовано 6 червня 2021.
  6. ↑ а б Waszakowa, Krystyna. O terminologii kognitywnej z perspektywy słowotwórstwa (na przykładzie polszczyzny) (PDF). „Biuletyn Polskiego Towarzystwa Językoznawczego” (пол.). (LXXVI), 2020, s. 153, 157. ISSN 0032-3802. Архів оригіналу (PDF) за 6 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
  7. ↑ Drzazgowski, Tomasz (5 травня 2020). Betonoza, antybetonoza, synteza. autoportret.pl (пол.). Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 6 червня 2021.
  8. ↑ Grąbczewski, Marek (22 березня 2021). Psucie krajobrazu to dużo więcej niż wieżowce na plaży w Międzyzdrojach. Klub Jagielloński (пол.). Архів оригіналу за 23 березня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
  9. ↑ Żubrycki, Radosław (Серпень 2019). Betonoza w polskich miastach (PDF) (пол.). „Zawód:Architekt”, 68, Izba Architektów Rzeczypospolitej Polskiej, s. 62–65. ISSN 1898-486X. Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2020. Процитовано 6 червня 2021.
  10. ↑ Matuszko, Dorota. Uff! jak gorąco! Jak poprawić klimat w mieście?. geo.uj.edu.pl, 2020, s. 9, 30. Архів оригіналу за 6 червня 2021.
  11. ↑ Dymek, Dorota; Jóźwik, Jolanta. Kształtowanie placów miejskich na przykładzie miast województwa lubelskiego (пол.). „Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska. Sectio B”, LXXVI, journals.umcs.pl, 2021, s. 2, 24. doi:10.17951/b.2021.76.1-28. Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
  12. ↑ Marczak, Agnieszka. Agnieszka Marczak, Nasze życie wczasach zarazy. Kilka słów oprojekcie (PDF). „Zbiór Wiadomości do Antropologii Muzealnej”, 7, 2020, s. 323 (пол.). „Zbiór Wiadomości do Antropologii Muzealnej”, 7, 2020, s. 323. doi:10.12775/ZWAM.2020.7.18. ISSN 2391-6869. Архів оригіналу (PDF) за 17 січня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бетоноза&oldid=41966988