Берієв Георгій Михайлович
Бєрієв Георгій Михайлович (გიორგი მიხეილის ძე ბერიაშვილი) | |
---|---|
Народився | 13 лютого 1903 Тбілісі |
Помер | 12 липня 1979 (76 років) Москва |
Поховання | Кунцевський цвинтар |
Країна | Російська імперія → СРСР |
Національність | грузин |
Діяльність | бортінженер, винахідник, інженер, льотчик |
Alma mater | Тбіліське залізничне училище (1923) |
Галузь | Літакобудування |
Заклад | Таганрозький авіаційний науково-технічний комплекс імені Г.|М.|Берієва |
Посада | директор |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор технічних наук |
Партія | КПРС |
Війна | німецько-радянська війна |
Військове звання | генерал-майор |
Нагороди | |
Берієв Георгій Михайлович у Вікісховищі |
Георгій Михайлович Бєрієв (Беріашвілі) (гр. გიორგი მიხეილის ძე ბერიაშვილი) (13 лютого 1903 — 12 липня 1979) — радянський авіаконструктор, що спеціалізувався на гідропланах та амфібіях.
Біографія
ред.Народився у 1903 році в Тбілісі, в сім'ї робітників. У 1923 році після закінчення Тбіліського залізничного училища, у 1925 році продовжує навчання на авіаційному відділенні кораблебудівного факультету Ленінградського політехнічного інституту.
Після його закінчення у 1930 році, починає працювати у конструкторському бюро, очолюваному французьким авіаційним інженером Рішаром, якого радянська влада запросила для обміну досвідом. Після закінчення контракту Рішар повертається у Францію, його КБ розформовують і Бєрієв потрапляє до Московського авіазаводу №39 ім. Менжинського. Там він очолює морську бригаду і починає розробляти свій перший великий самостійний проект — морський ближній розвідник МБР-2.
Літак вийшов вдалим і вироблявся великими серіями. На початок Другої Світової війни МБР-2 став найбільш розповсюдженою амфібією на усіх флотах Радянського союзу. У 1934 році радянське керівництво затвердило рішення про створення при авіаційному заводі №31 в Таганрозі окремого ЦКБ морського літакобудування (ЦКБ МС) на чолі з Г. М. Бєрієвим. З моменту призначення Георгій Михайлович беззмінно керував установою до 1968 р.
Літаки
ред.Під керівництвом Г. М. Бєрієва створені літаки: Сталь-6, Сталь-7; гідролітак МБР-2 та його цивільні версії: пасажирський МП-1 та вантажний МП-1Т; корабельні катапультні КОР-1 (Бе-2) і КОР-2 (Бе-4). Найбільш відомими літаками Бєрієва вважаються військові гідроплані Бе-6, реактивний човен Бе-10, та амфібія Бе-12 з багатьма модифікаціями.
Після розпаду СРСР КБ Бєрієва було реорганізовано у відкрите акціонерне товариство. Наразі його власниками є НПК «Іркут» (39,6%), та КБ Сухого (38%).[1]
Дивись також
ред.- Бєрієв Георгій Михайлович — AviaWiki [Архівовано 16 липня 2020 у Wayback Machine.]
Посилання
ред.- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 11 травня 2014.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2014-04-13 у Wayback Machine.]
Джерела
ред.- Офіційний сайт КБ Бєрієва [Архівовано 5 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Панатов, Г. С. (2001). Самолеты ТАНТК им. Г. М. Бериева. 1945-1968. Видавництво «Рестарт+». ISBN 5-94141-003-4.