Вікіпедія

Берта Валеріус

шведська фотографка і художниця

Аврора Валерія Альбертіна Валеріус, відома як Берта (21 січня 1824, Стокгольм — 24 березня 1895, Стокгольм), була шведською фотографкою і художницею.[7]

Берта Валеріус

Народження 21 січня 1824(1824-01-21)[1]
Стокгольм, Швеція[1][2]
Смерть 24 березня 1895(1895-03-24)[2][3][4] (71 рік)
  Стокгольм, Швеція[1][2]
Країна  Швеція[1]
Навчання Шведська королівська академія вільних мистецтв
Діяльність фотографка, художниця
Роки творчості 1844[5] — 1895[5]–1895[5]
Батько Johan David Valeriusd
Брати, сестри Adelaide Leuhusend
Роботи в колекції Національний музей Швеції, Національна портретна галерея Швеції і Photography Collectiond[6]
CMNS: Берта Валеріус у Вікісховищі
Портрет Жозефіни Лейхтенберзької

Життєпис ред.

Берта Валеріус народилася в сім'ї канцлера Йохана Давида Валері, члена Шведської академії, та Крістіни Аврори Інгел. Її сестрою була співачка і живописиця баронеса Аделаїда Лойгузен.

З 1849 року вона навчалась у Королівській шведській академії образотворчих мистецтв і отримала стипендію на навчання в Дюссельдорфі, Дрездені та Парижі. Повернувшись, розпочала кар'єру портретистки. У 1853 і 1856 рр. Брала участь у виставках в Академії. Пізніше супроводжувала свою сестру та оперну співачку Крістіну Нільссон до Парижу. Під час свого другого візиту в Париж Берта Валеріус захопилася фотографією, а після повернення в 1862 році відкрила власну фотостудію в Стокгольмі, де незабаром стала однією з найкращих фотографів в Стокгольмі.

У 1864 році призначена офіційною художницею портретів Королівського суду і виготовила 120 візитних карток для королівської родини. На виставці в Кунгстредгардені в 1866 році Валеріус нагороджена почесним дипломом. З 1868 по 1872 рік вона керувала власною студією в готелі де ла Круа в Норрмальмі. Десь близько 1880 року вона закрила студію і присвятила себе портретному живопису. У 1899 році студія перейшла до її колеги, фотографки Сельми Якобссон, також призначеної королівською фотографкою.

Одна з найпопулярніших і часто відтворюваних картин Берти Валеріус зображує Ісуса в Едельвейсі.

Валеріус брала участь у багатьох благодійних заходах, і, будучи небагатою, протягом своєї кар'єри подарувала бідним понад 150 000 шведських крон.

Її роботи можна побачити в Королівській академії, бібліотеці університету Уппсали, в Шведській академії наук та музеї Лінчепінга.

Валеріус належала до новаторського покоління професійних фотографок у Швеції після Брити Софії Гесселі: одночасно з Гедвіг Седерстрем у Стокгольмі (1857), Еммою Шенсон в Упсалі та Вільгельміною Лагерхольм в Еребру (1862) вони стали першими професійними фотографками у своїх містах. У 1960-х у Швеції було щонайменше 15 підтверджених фотографок, троє з яких, Розалі Шеман, Кароліна фон Кнорінг та Берта Валеріус, належать до еліти своєї професії.

Галерея ред.

  •  
    Агнес Якобссон, портрет
  •  
    Альберт Ліндгаген (1823–1887), Національний музей
  •  
    Христос
  •  
    Ховмарскалк Кнут Акерхільм
  •  
    Джулія Окерхільм
  •  
    Карл XV., Портрет
  •  
    Карл Якоб Сундеваль
  •  
    Еліза Хвасер, портрет
  •  
    Еліза Хвасер, портрет
  •  
    Фредрік Адольф Рінман
  •  
    Signe Hebbe, портрет
  •  
    Свен Ловен

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г Національний музей Швеції — 1792.
  2. ↑ а б в Інститут історії мистецтва Нідерландів
  3. ↑ Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  4. ↑ RKDartists
  5. ↑ а б в RKDartists
  6. ↑ https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/414268
  7. ↑ Svenskt konstnärslexikon, Part V, s. 572, Allhems Förlag AB, 1953, Malmö.

Література ред.

  • Svenskt konstnärslexikon, Part V, s. 572, Allhems Förlag AB, 1953, Malmö.
  • Dahlman, Eva: Kvinnliga pionjärer, osynliga i fotohistorien. Text online [Архівовано 26 вересня 2018 у Wayback Machine.]
  • Du Rietz, Anita, Kvinnors entreprenörskap: under 400 år, Dialogos, Stockholm, 2013
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Берта_Валеріус&oldid=37246472