Берніна (перевал)

гірський перевал

Берніна або Бернінапасс (нім. Berninapass, італ. Passo del Bernina) — високогірний перевал в Альпах, Швейцарія. Його висота — 2 328 метрів над рівнем моря, сподучає долини Енгадін та Вальпоскьяво в кантоні Граубюнден (і далі на південь з долиною Вальтелліна в Ломбардії, Італія).

Берніна

46°24′39.000000100011″ пн. ш. 10°1′39.000000099999″ сх. д. / 46.41083° пн. ш. 10.02750° сх. д. / 46.41083; 10.02750
Країна  Швейцарія
Регіон Граубюнден
Тип залізничний гірський перевалd і гірський перевал
Висота 2328 м
Берніна. Карта розташування: Швейцарія
Берніна
Берніна
Берніна (Швейцарія)
Мапа
CMNS: Берніна у Вікісховищі
Вид з перевалу Берніна біля гірського притулку Ospizio Bernina у напрямку Понтрезіни

Найближчі до перевалу населені пункти — Понтрезіна (нім. Pontresina, 1805 над рівнем моря, за 13 км від перевалу), і Поск'яво (нім. San Carlo di Poschiavo, (1093 м, за 8 км від перевалу).

Сідловина перевалу широка, на ній розташовані два озера: Лей-Наїр (романш. Lej Nair), що належить до сточища річки Інн, і Лаго-Б'янко (італ. Lago Bianco), що належить до сточища річки По. Перевал Берніна лежить на Великому європейському вододілі, що розділяє сточища Чорного і Адріатичного морів.

Перевал також є природною межею поширення ретороманської і італійської мов.

На перевалі знаходиться гірський притулок Ospizio Bernina.

Через перевал проходять лінія Берніна Ретійської залізниці, що сполучає Санкт-Моріц (Швейцарія) з Тірано (Італія), і автомобільна дорога.

Історія

ред.

Перевал Берніна був відомий ще з бронзової доби, що підтверджується археологічними знахідками в Санкт-Моріц і Тельо (італ. Teglio). Протягом декількох століть перевал Берніна був основним сполучним маршрутом між Верхнім Енгадіном і Вальтелліно. Регулярно його стали використовувати тільки в середні століття, хоча він не був такий популярний, як перевал Малоя або Офенпасс[1]

Залізниця і канатні дороги

ред.

Перша черга вузькоколійної залізниці (Berninabahn) через перевал Берніна відкрилася в 1908 році, її було електрифіковано в 1910 році, а з 1913 року залізниця стала працювати взимку

У 1956 році була побудована канатна дорога Берніна — Дьяволецца в гірськолижному регіоні на горі Мунт-Перс в північній частині перевалу; а у 1980 році вона була реконструйована. З 1963 року діє канатна дорога на Піц-Лагальб.

Клімат

ред.
Клімат Перевалу Берніна (1981-2010)
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Середній максимум, °C −3,7 −3,7 −1,4 1,5 7,0 11,1 14,0 13,4 9,4 5,5 −0,2 −3 4,2
Середня температура, °C −7,2 −7,5 −5,3 −2,4 2,7 6,4 9,2 8,9 5,2 1,7 −3,5 −6,3 0,2
Середній мінімум, °C −10,8 −11,2 −8,8 −5,5 −0,6 2,8 5,6 5,4 2,4 −1 −6,3 −9,6 −3,1
Норма опадів, мм 109 83 110 165 175 160 146 149 152 178 187 125 1738
Кількість днів з опадами 7,6 6,9 7,9 10,6 13,1 11,5 11,4 12,0 9,3 10,5 9,5 8,5 118,8
Кількість сніжних днів 8 7,9 8,9 11 5,3 1,6 0,3 0,4 1,8 5,2 9,2 8,5 68,1
Вологість повітря, % 63 65 67 72 72 69 67 70 71 70 68 66 68

Література

ред.
  • Armon Planta: Verkehrswege im alten Rätien. Band 1, Verlag Bündner Monatsblatt, Chur 1990, ISBN 3-905241-11-0.

Примітки

ред.
  1. Steffan Bruns: Alpenpässe – Geschichte der alpinen Passübergänge. Vom Inn zum Gardasee. Band 3, S. 33 L. Staackmann Verlag KG, München 2010, ISBN 978-3-88675-273-7.