Беркуті
Беркуті (*д/н —бл. 1239) — половецький хан з Донецької конфедерації половців.
| Беркуті | |
|---|---|
| Народився | невідомо |
| Помер | бл. 1239 |
| Національність | половці |
| Титул | хан |
| Рід | Шаруканіди? |
Життєпис ред.
Походив з клану Ольберлю. Ймовірно був сином або онуком Юрія Кончаковича, або іншим його родичем. Про Беркуті відомо замало. Вважається, що після поразки русько-половецьких військ від монголів у 1223 році зумів відновити вплив Шаруканідів у Половецькому степу.
У 1237 році відмовився від союзу з монголами, що збиралися у похід проти північноруських князівств. За однією з версій під час походу монголів на чолі із Бату-ханом проти південноруських князів діяв разом з Переяславським князівством.
З 1238 року почалася безпосередня війна Беркуті з монголами. Він безпосередньо зіткнувся з військами на чолі із Берке-ханом. Можливо Беркуті діяв разом з Бачманом.
Рашид-ад-дін згадує, що Берке 1239 року переміг та взяв у полон кількох половецьких воєначальників Арджумака, Куранбаса, Капарана, яких спрямував Беркуті проти монгольських військ. За іншою версією Арджумак, Куранбас, Капаран були молодшими ханами під загальною орудою Беркуті.
Невдовзі Беркуті потрапив у полон. За яких обставин — невідомо. За гіпотезою, разом з Котяном після поразки від монголів у битві на пагорбі Таткара (поблизу Судака) Беркуті було страчено або він помер пізніше.
Джерела ред.
- Рашид ад-Дин. Сборник летописей. Том 2. — Москва, Ленинград. — 1952 Т. 2. — С. 37
- Плетнёва С. А. Половцы. — М., 1990. — С. 179
- Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. ІІ. — К., 1995. — С. 542