Вікіпедія

Бережной Юрій Анатолійович

Юрій Анатолійович Бережной (нар. 1936) — ​​український фізик-теоретик, фахівець з теорії атомного ядра. Доктор фізико-математичних наук (1978), заслужений професор Харківського національного університету (2005), лауреат премій НАН України імені О.С. Давидова (2000) та ім. К. Д. Синельникова (2016), Державної премії України в галузі науки і техніки (2019)[1]. Знаменитий своїми роботами по розсіюванню ядер, особливо дослідженнями дифракційних ефектів при розсіюванні і ядерної веселки. Протягом більше ніж 50 років викладає квантову механіку і теорію ядра на фізико-технічному факультеті Харківського національного університету, написав ряд підручників з цих предметів. Син хіміка Анатолія Семеновича Бережного.

Бережной Юрій Анатолійович
Народився 27 травня 1936(1936-05-27) (87 років)
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність фізик-теоретик, викладач університету
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна
Галузь ядерна фізика
Заклад ННЦ ХФТІ
ХНУ імені В. Н. Каразіна
Вчене звання професор[d]
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник Ситенко Олексій Григорович
Нагороди

Життєпис ред.

Юрій Анатолійович Бережной народився в сім'ї вчених. Його батько, Анатолій Семенович Бережной, був відомим хіміком, академіком НАНУ.

У 1953 році Юрій вступив на ядерне відділення фізико-математичного факультету Харківського університету і закінчив його в 1958 році. З 1958 року працював в теоретичному відділі УФТІ, яким на той час керував О. І. Ахієзер. Науковим керівником Бережного став О. Г. Ситенко, один з творців дифракційної теорії ядерних процесів. У 1965 році Бережний захистив кандидатську дисертацію.

У тому ж 1965 році Бережний Ю. А. почав читати лекції з теоретичної ядерної фізики в ХДУ. У 1983 році він отримав вчене звання професора. З 1979 по 2010 рік він був завідувачем кафедри теоретичної ядерної фізики на фізико-технічному факультеті Харківського університету.

Бережний Ю. А. написав кілька монографій і підручників по квантовій механіці і теорії ядра. Три з них — спільно з академіком О. І. Ахієзером. Працюючи в ХФТІ і ХНУ, він підготував 11 кандидатів наук. У 2000 році, спільно з О. І. Ахієзером і М. Ф. Шульгою, Бережний отримав премію НАН України ім. О. С. Давидова. У 2016 році, спільно зі своїми учнями Вадимом Михайлюком і Володимиром Пилипенком, він отримав премію ім. К. Д. Синельникова за цикл робіт «Теорія дифракційних ядерних процесів».

Науковий доробок[2] ред.

  • Ахиезер А. И., Бережной Ю. А. Теория ядра. — Харьков: Вища школа, 1995.
  • Berezhnoy Yu. A. The Quantum World of Nuclear Physics. — World Scientific, 2005. — 191 p.
  • Бережной Ю. А. Удивительный квантовый мир. — Киев: Мастер-класса, 2007. — 239 с. — ISBN 966-8882-97-0.
  • Бережной Ю. А. Квантовый мир атомной и ядерной физики. — Харьков: ХНУ им. В. Н. Каразина, 2010. — 303 с. — ISBN 978-966-623-709-8.
  • Бережной Ю. А., Гах А. Г. Специальные функции теоретической физики. — Харьков: ХНУ им. В. Н. Каразина, 2011. — 123 с. — ISBN 9789666238194.
  • Бережной Ю. А., Онищенко Г. М. Лекції з квантової механіки. — Харьков: ХНУ им. В. Н. Каразина, 2013. — 183 с. — ISBN 978-966-285-024-6.
  • Бережной Ю. А., Михайлюк В. П., Пилипенко В. В. Дифракционные ядерные процессы. — Киев: Наукова думка, 2014. — 183 с. — ISBN 978-966-00-1434-3.
  • Бережной Ю. А. Лекції з квантової механіки. — Харків: ХНУ iм. В. Н. Каразіна, 2014. — 432 с. — ISBN 978-966-285-073-4.

Окремі статті ред.

  • Berezhnoy Yu. A., Inopin E. V. Effect of nuclear surface diffuseness on diffraction scattering // Nuclear Physics. — 1965. — Vol. 63 (4). — P. 689—694.
  • Berezhnoy Yu. A., Pilipenko V. V., Khomenko G. A. Polarisation in proton-carbon elastic scattering and the α-particle model with dispersion // Journal of Physics G: Nuclear Physics. — 1984. — Vol. 10 (1). — P. 63.
  • Berezhnoy Yu. A., Pilipenko V. V. Rainbow scattering in quasi-elastic nuclear reactions // Journal of Physics G: Nuclear Physics. — 1985. — Vol. 11 (10). — P. 1161.
  • Berezhnoy Yu. A., Mikhailyuk V. P., Pilipenko V. V. Elastic and inelastic intermediate-energy proton multiple scattering on 12C and 16O nuclei // Journal of Physics G: Nuclear Physics. — 1992. — Vol. 18 (1). — P. 85.
  • Berezhnoy Yu. A., Korda V. Y. Deuteron-stripping reaction at intermediate energies // Nuclear Physics A. — 1993. — Vol. 556 (3). — P. 453—466.
  • Berezhnoy Yu. A., Pilipenko V. V. Analysis of refraction effects in nuclear scattering on the basis of the S-matrix approach // Modern Physics Letters A. — 1995. — Vol. 10 (31). — P. 2305—2312.

Література ред.

  • Азаренков Н. А., Адаменко И. Н., Бакиров В. С. и др. Юрий Анатольевич Бережной (к 70-летию со дня рождения) // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: фізична «Ядра, частинки, поля». — 2006.
  • Бережной Юрій Анатолійович // Енциклопедія сучасної України. — Київ, 2003. — Т. 2. — 10 000 экз

Примітки ред.

  1. ↑ Державна премія України. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 19 червня 2020.
  2. ↑ Сторінка Гугл Академії. Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 19 червня 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бережной_Юрій_Анатолійович&oldid=40220819