Бережинський Валентин Андроникович

Валенти́н Андро́никович Бережи́нський (2 квітня 1886, Лебедин, Чигиринський повіт, Київська губернія — 31 березня 1938, Нарим) — офіцер Російської імператорської армії та Армії Української Народної Республіки, репресований священик.

Бережинський Валентин Андроникович
Народився2 квітня 1886(1886-04-02)
Лебедин, Чигиринський повіт, Київська губернія
Помер31 березня 1938(1938-03-31) (51 рік)
Нарим
·розстріл
Країна УНР
СРСР СРСР Російська імперія
Національністьукраїнець
Діяльністьсвященик
Alma materЗлатопільська чоловіча гімназія, Університет Святого Володимира
Військове званняофіцер
БатькоАндроник Бережинський

Життєпис

ред.

Родина

ред.

Народився 2 квітня 1886 року в сім'ї лебединського священика[1].

Батько — Андроник Бережинський, священик, законовчитель у молодших підрозділах та член педради Лебединського жіночого духовного професійного училища з 7 грудня 1893 року принаймні до 1899 року[2].

Навчання

ред.

Навчався у чоловічій гімназії міста Златопіль з 1895 року, яку успішно закінчив (випуск 1905 року, атестат № 822)[3].

Потім у Києві в Університеті Святого Володимира.

Військова діяльність

ред.

Офіцер Російської імператорської армії та Армії Української Народної Республіки.

Релігійна діяльність

ред.

Священик. У 1928 році заарештований за звинуваченням 58-10, просидів під вартою 4 місяці і був звільнений під підписку. У 1929 році був засуджений за звинуваченням 58-10 і засланий в Нарим на 3 роки. Мешкав у селі Заручейном Колпашевського району Наримського округу.

Останні роки життя

ред.

Заарештовано 7 березня 1938 року за підозрою в приналежності до «Кадетсько-монархічної організації на території Парабельского району Наримського округу».

Засуджений до розстрілу 12 березня 1938 року.

Вирок виконано 31 березня 1938 року.

Реабілітований 19560608[4].

Зазначення

ред.

Посилання

ред.

Джерела

ред.