Бердянський тролейбус
Бердянський тролейбус — проєкт, що передбачав будівництво у Бердянську, третьому за кількістю населення місті Запорізької області, тролейбусної системи.
| Бердянський тролейбус | |
|---|---|
| Тролейбусна система | |
| Країна |
 Україна |
| Місто | Бердянськ |
Історія ред.
На початку 1953 року вперше про запуск тролейбусного руху у Бердянську офіційно заявив головний архітектор міста Сергій Дронов[1]. Проблема запуску тролейбуса публічно пролунала на початку вересня 1953 року, коли на нараді міського активу обговорювалися основні положення Генерального плану реконструкції міста Бердянськ, який був розроблений Державним інститутом з проєктування міст, який розрахований на найближчі 15-20 років, де і передбачалося будівництво першої черги тролейбусної лінії.
У 1957 та 1960 роках місцева газета «Південна зоря» повідомляла про плани про будівництво в місті тролейбусної лінії, що з'єднала б північно-західний район з центром міста[2].
1965 року новий головний архітектор Сєров Юрій Дмитрович запевнив, що передбачено спорудити першу чергу тролейбусної лінії напередодні 1970 року від залізничного вокзалу до заводу «Азовкабель»[3].
21 червня 1967 року архітектор Юрій Сєров виступив на сесії Бердянської міської ради депутатів з доповіддю про Генеральний план розвитку міста, який затверджений Радою міністрів УРСР, згідно якого запроєктовано будівництво тролейбусної лінії від залізничного вокзалу до заводу «Азовкабель»[4]. На той час міський бюджет вже отримав кошти на будівництво тролейбусного депо по вулиці Карла Лібкнехта (нині — вулиця Польська) і розпочалися проєктні роботи для будівництва першої черги тролейбусної лінії по маршруту за тодішніми вулицями: Пролетарський проспект (нині — Східний проспект) — вулиця Свободи — вулиця Бродського — проспект 12 грудня (нині — Західний проспект) — Мелітопольське шосе — вулиця Ульянових (нині — вул. Європейська). Перша черга повинна була з'єднати центр міста з промисловим районом і новими мікрорайонами.
19 червня 1969 року, в районі заводу скловолокна, був закладений фундамент будівлі тролейбусного депо.
Керівник міської партійної організації М. С. Шаульський заявив, що перша тролейбусна лінія буде протяжністю 9,5 км і про плани будівництва наступного маршруту: Завод «Азовкабель» — вулиця Жданова (нині — вулиця Кабельників), Мелітопольське шосе — проспект 12 грудня (нині — Східний проспект) — вулиця Бродського (нині — вулиця Свободи) — Пролетарський проспект (нині — Східний проспект) — вулиця Повстання (нині — вулиця Лієпайська). Наприкінці листопада 1969 року була відкрита перша черга реконструйованого спуску по проспекту 12 грудня (нині — Західний проспект) для майбутнього запланованого тролейбусного маршруту.
У плані соціального розвитку міста Бердянська на 1971—1975 роки декларувалося, що за цей період повинна бути закінчена і здана в експлуатацію перша черга тролейбусної лінії. За Генеральним планом, розробленим «Укрміськбудпроєктом» і затвердженим у березні 1967 року Радою міністрів УРСР, основним видом громадського транспорту для міста-курорту Бердянська повинен бути тролейбус. Для виконання цього завдання було передбачено будівництво першої черги тролейбусної лінії протяжністю 10 км з реконструкцією вулиць Свободи, Бродського, Ульянових (нині — вулиця Європейська), проспектів Пролетарського (нині — Східний проспект), 12 грудня (нині — Західний проспект), Мелітопольського шосе, по яким повинен прямувати електротранспорт.
Після затишшя 1970-х років надію на втілення запуску тролейбусного руху внесло на початку 1980-х років будівництво заводу «Прилив»: по лінії Міністерства оборони у фінансування цього об'єкта були включені кошти на оплату кошторису проєкту будівництва тролейбусного руху. Однак, з початком перебудови, в черговий раз перекреслила наміри про довгоочікуваний проєкт. На прес-конференції у грудні 1988 року, відповідаючи на питання про будівництво тролейбусної системи, заступник міського голови Г. М. Дубинка заявив, що поки не буде введений водовід з Каховського водосховища про тролейбус у Бердянську і мови бути не може. Хоча підготовчі роботи продовжувалися. На наступний 1989 рік Харківський проєктний інститут включив до плану початок проєктування тролейбусної лінії, згідно якого планувалося розпочати будівництво тролейбусної лінії у 1991 році. До цього потрібно було підготувати автошляхи, обладнати зливову каналізацію, про що свідчить реконструкція вздовж Мелітопольського шосе, що і було втілено після закінчення будівництва водоводу.
Чергову спробу реанімації проєкту «Тролейбус» здійснено у 1995 році, яку детально дослідив А. В. Старіков у статті «Тролейбус» — закрите акціонерне товариство у Бердянську»[5].
30 травня 1998 року, за часів мера Валерія Баранова, виступаючи на зборах акціонерів ЗАТ «Тролейбус», яке поставило крапку у тривалій історії очікування тролейбусного руху в місті, заступник міського голови Г. М. Дубинка повідомив, що доведеться термін реалізації проєкту відкласти на перспективу.
Примітки ред.
Посилання ред.
- Тролейбус — літопис нездійсненої мрії [Архівовано 2 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Південна зоря
Джерела ред.
- Електротранспорт України : енциклопедичний путівник / Сергій Тархов, Кость Козлов, Ааре Оландер. — Київ : Сидоренко В. Б., 2010. — 912 с. — ISBN 978-966-2321-11-1.