Бердиш-рушниця
Бердиш-рушниця (топір-рушниця) — старовинна вогнепальна і рубаюча зброя, створена на початку XVI століття, отримала деяке поширення в другій половині XVII століття, поєднує в собі рушницю і лезо бердиша або сокири[1][2]. З дула ця зброя нагадує звичайний мушкет, але на кінці приклада, був прироблений рубаючий наконечник бердиша. З іншого кінця, на рукоятці, кріпився чохол, що закриває вогнепальний ствол. Відразу після пострілу, у випадку наступаючої небезпеки рукопашної сутички, воїн міг перевернути знаряддя задом наперед і застосовувати цю зброю як зброю ближнього бою. І вже в оборонній тактиці, рубати або колоти атакуючого. Це значно заощаджувало час і не займало рук, не потребувало додаткового використання шаблі або рапіри[3].
| Бердиш-рушниця | |
 |
Але широкого поширення бердиш-рушниця не отримала. Може бути через те, що лезо, яке кріпилося на прикладі мушкета, викликало дискомфорт і незручність при прицілюванні. В кінцевому підсумку на початку 18 століття, бердиш-рушницю швидко витіснив багнет, який кріпився на звичайний мушкет[4].
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Комбинированное огнестрельно-холодное оружие. Архів оригіналу за 18 січня 2018. Процитовано 17 січня 2018.
- ↑ Коллектив авторов. Очерк четвертый. Донские казаки в боях, походах, на страже Отечества (А. В. Захарьевич, Р. Г. Тикиджьян, А. П. Скорик, А. Г. Лепилов) // Казачий Дон. Очерки истории. Часть I / А. П. Скорик. — Ростов-на-Дону: Изд-во Ростовского облИУУ, 1995. — 192 с.
- ↑ Бердыш-ружьё. Архів оригіналу за 18 січня 2018. Процитовано 17 січня 2018.
- ↑ Волковский Н. Л. Комбинированное огнестрельно-холодное оружие // Детская военная энциклопедия / сост. Н. Л. Волковский. — СПб.: Олма-Пресс, Полигон, 2001. — Т. 1. — С. 262 —263. — 656 с. — 20 000 экз.