Відкрити головне меню

Белі́на (Билина, Білина, пол. Belina, Beliny, Bilina, Bylina, Byliny) — шляхетський герб польської, української та білоруської шляхти чеського або польського походження.

Беліна
POL COA Belina.svg
Guzik herbowy Belina.jpg
Гербовий ґудзик
Деталі
Затверджений 1590
Див. також: Беліна

Зміст

ОписРедагувати

У блакитному полі три підкови, розташовані трикутником передками всередину, шпильками одна до правої, інша до лівої сторони щита, а третя до його низу. У останню упирається вістрям вниз меч, якого золота рукоятка має вид хреста. Над короною розміщується в золотій броні озброєна мечем рука.

Існують варіанти де зображається в нашоломку ворон з піднятими крилами і золотим перснем в дзьбі, в інших же — сова, що сидить на мечі.

ІсторіяРедагувати

За Длугошем герб Беліна походить від герба Яструбець. Марцін Кромер на предка цієї сім'ї вирішили лицаря зеліслава часів короля Болеслав Кривоустого. З іншого боку Бартош Папроцький вперше згадує герб під 1199 роком, як власність Ярослава Білини. Більшість вчених сьогодні вважають герб Беліну польського походження. Цікаву гіпотезу висуває доктор Френсіс Пікосінський, заявивши, що Білина є пізньою відміною Чевої, оскільки у найстарішій редакціях гербовників герб не існує, і з'являється тільки в більш пізніх роботах.

Досить оригінальна легенда про нібито походження роду Беліна запроваджена 1883 року Адамом Амілкаром Косинським (але легенда не підкріплені жодниминауковими джерелами): «Сім'я Белін належить найстаріших чеських кланів. Центром їх маєтностей було місто і район Білина. Якийсь час близьео 880 р. клан зумів опанувати високий авторитет у своїй власній країні за часів Стомира Белінчика. Він був пов'язаний з династією Пржемисловичів, бо його прадід одружився з Бівоєю, дочкою чеського правителя Крока. Після смерті Стомира Белінчики отримали титул графів. Розквіт Белінчиків був порушений 1041 року, коли були вогнані з Чехії. Як й інші їх співвітчизники вони знайшли притулок у Польщі. Перший згаданий у Польщі Белінчик був Зеліслав, один з найхоробріших ватажків Болеслава Кривоустого, що 1104 року очолив армію проти Ярополка Моравського. Коли в одному з боїв Зеліслав втратив праву руку, Болеслав дав йому винагороду золотом, а Белінчики розмістили цю руку в своєму гербі. Папроцький каже, що від онуків Зеліслава приходять всі польські роди герба Білина з відмінами».

РодиРедагувати

Barzymowski, Belina, Bielinowicz, Bordzikowski, Borkowski, Borysław, Borysławski, Borzym, Borzymowski, Borzysławski, Brwinowski, Brzeznicki, Brzozowski, Buka, Byczkowicz, Bylina, Chwalęcki, Czechowski, Dusza, Falęcki, Golaniewski, Goleniewski, Goleniowski, Gólczewski, Grocki, Grodzki, Gruszczyński, Gruszecki, Gulczewski, Jasczułtowski, Jaszczółtowski, Jaszczułtowski, Jaworski, Kadłubowski, Kęcierski, Kędzierski, Kędzierzyński, Kolzan, Kołwzan, Konotopski, Kotkowski, Kraska, Kurpiński, Krupiński, Kwilecki, Leszczyński, Lewsza, Lochowski, Łochowski, Miastkowski, Młochowski, Młynarski, Nadroski, Naropiński, Niałecki, Nowoszyński, Okoń, Okun, Okuń, Orzeszkowski, Piotrkowicz, Podhorecki, Podorecki, Pogórecki, Ponikowski, Porudeński, Porudyński, Porudziński, Pożarowski, Prażmowski, Proskowski, Pyrski, Rachowski, Sarbiński, Sczytnicki, Sekucki, Sempelborski, Sękucki, Siekuć, Skarbiński, Skup, Skupieński, Skupiewski, Skupiński, Stawski, Suski,Strzelecki, Szczytnicki, Szpakowski, Tabulski, Taranowski, Tarapowski, Wandrowski, Wągroski, Wągrowski, Węgierski, Węgrowski, Węsierski, Wierciochowski, Wilniewczyc, Wolski, Zalutyński, Zdanowski, Zdunowski, Zeligowski, Żeligowski.

Відомі представникиРедагувати

Різновиди гербаРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Bartosz Paprocki Herby rycerstwa polskiego. Kraków, 1584.
  • Simon Okolski. Orbis Polonus. Krakow, 1642. T.1.
  • Ks. Kacper Niesiecki. Herby i familie rycerskie tak w Koronie jako y w W.X.L. Lwów, 1728.
  • http://www.heraldrybooks.ru(рос.)
  • Tadeusz Gajl: Herbarz polski od średniowiecza do XX wieku : ponad 4500 herbów szlacheckich 37 tysięcy nazwisk 55 tysięcy rodów. L&L, 2007. ISBN 978-83-60597-10-1.