Беляєв Дмитро Володимирович
Дмитро́ Володи́мирович Беля́єв (26 травня 1990 — 17 січня 2018) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
| Беляєв Дмитро Володимирович | |||
|---|---|---|---|
 Старший солдат | |||
 | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження |
26 травня 1990 Ботієве | ||
| Смерть |
17 січня 2018 (27 років) Донецька область, Україна | ||
| Військова служба | |||
| Приналежність |
 Україна | ||
| Вид ЗС |
 Механізовані війська | ||
| Формування |
 | ||
| Війни / битви | |||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
ЖиттєписРедагувати
Народився 1990 року в селі Ботієве (Приазовський район, Запорізька область). Створив родину, проживав у своєму селі.
У вересні 2016 року вступив на військову службу за контрактом; старший солдат, старший механік-водій, радіотелефоніст 1-го розрахунку 1-го взводу 2-ї протитанкової артилерійської батареї протитанкового артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи 54 бригади.
17 січня 2018-го загинув вночі у зоні бойових дій внаслідок підриву МТ-ЛБ на вибуховому пристрої під час перевезення особового складу поблизу. Імовірно через сніг машина з'їхала у бік і наскочила на міну. Загинули два члени екіпажу, які перебували всередині — Дмитро Беляєв та старший сержант Сергій Іванов; ще 5 бійців дістали поранення.
Похований 19 січня 2018 року у Ботієвому.
Без Дмитра лишилися мама, брат, дружина і син 2013 р.н.
Нагороди та вшануванняРедагувати
- указом Президента України № 98/2018 від 6 квітня 2018 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня[1]
ПриміткиРедагувати
- ↑ Указ Президента України від 12 жовтня року № 98/2018 «Про відзначення державними нагородами України»