Белль (Дісней)
Белль (фр. Belle — красуня) — головна героїня діснеївського мультфільму Красуня і Чудовисько, знятого за мотивами казки Габрієль-Сюзанни Барбо де Вільнев (в обробці Жанни-Марі Лепренс де Бомон[ru]) «Красуня і чудовисько».
| Белль | |
|---|---|
 Акторка, що грає Белль в Діснейленді | |
| Перша поява | Красуня і чудовисько (1991) |
| Автор | Лінда Вулвертон |
| На основі | Белль з казки Красуня і чудовисько (1740) за авторством Габрієль-Сюзанна Барбо де Вільнев |
| Інформація | |
| Приналежність | Діснеївські принцеси |
| Національність |
 Франція |
 Белль у Вікісховищі | |
Опис ред.
Белль — дівчина з французького села, єдина донька винахідника Моріса. Дуже смілива, розумна і красива. Більше всього на світі обожнює читати. Стала принцесою, одружившись з принцом Адама і звільнивши його від чаклунських чар чарівниці, яка за жорстокість перетворила його на чудовисько. Має суперника моряка Бена і його племінника Волтера, але Бен називає свого племінника Волті[1].
Белль — п'ята принцеса Діснея, єдина з них шатенка.
Фільми ред.
Красуня і Чудовисько ред.
Основна стаття: Красуня і чудовисько (фільм, 1991)
Sing Me a Story with Belle ред.
Ігровий телесеріал, в якому Белль (її грає Ліндсі Маклеод) живе у Франції і має власний музично-книжковий магазин. Їй допомагають два чарівних книжкових хробаки Льюїс і Керол (відсилання до Льюїса Керролла). Також в магазині є кішка Гармоні. Книжковий магазин відвідують місцеві діти, яким Белль розповідає історії або співає пісні, з мораллю, яка відповідає поточній ситуації, що відбувається в магазині або з дітьми.
Інші появи ред.
Через три роки після виходу мультфільму на Бродвеї вийшов мюзикл за його мотивами. Мюзикл був настільки популярний, що його показали майже у всіх країнах світу. В оригінальній версії, Белль грали такі акторки:
- Сьюзен Еган
- Керрі Батлер
- Деббі Гібсон
- Тоні Брекстон
- Андреа МакАдлі
- Джеймі-Лінн Сиглер
- Меган МакГіннис
- Крісті Карлсон Романо[ru]
- Ешлі Броун
- Сара Літзсингер
- Сара Вріаті Беррі
- Аннілізі ван Поль.
У російській версії мюзиклу Белль грали Катерина Гусєва і Наталія Бистрова.
Белль також з'являється в мультсеріалі «Мишачий будинок[en]», разом з іншими персонажами і комп'ютерних іграх за мотивами мультфільму.
В кінематографі ред.
У сучасному кіно персонажка Белль дуже популярна. Наприклад, у французькому фільмі 2014 року «Красуня і чудовисько» її роль виконала Леа Сейду, а роль чудовиська Венсан Кассель. А у фільмі 2017 року роль Белль виконала Емма Вотсон. У серіалі «Одного разу в казці» роль Белль виконала Емілі де Рейвен.
Поява в парках «Діснея» ред.
Діснеївські принцеси ред.
Белль є частиною лінії диснеївських принцес — франшизи про принцес з мультфільмів студії Walt Disney, яка включає в себе різні товари, іграшки, музичні альбоми, комп'ютерні ігри, канцелярські товари, одяг та багато іншого.
Створення персонажки ред.
Як і з попередніми мультфільмами студії Disney з людськими персонажами, була найнята акторка, яка виконувала роль Белль, щоб аніматори могли засновувати ескізи на рухах реальної людини. В даному випадку цю роботу виконала Шеррі Стоунер, яка вже займалася цим, граючи Арієль на зйомках мультфільму «Русалонька»[2].
Глен Кін, головний аніматор, творець Чудовиська, і один з аніматорів Белль, Марк Генн, малювали цих персонажів в одних сценах, перебуваючи в різних кінцях США — Кін був в анімаційній студії в Глендейлі, штат Каліфорнія, а Генн перебував на студії Disney-MGM у Флориді. Для того, щоб погоджувати сцени, аніматорам доводилося щодня обмінюватися малюнками через кур'єрів[2].
Цікавий факт ред.
- Сукня Белль з'являється в мультсеріалі Гаргульї, її носить Еліза Маза на маскараді.
Література ред.
- Энциклопедия любимых героев. — Эксмо, 2015. — С. 16. — 136 с. — (Disney. Коллекционное издание). — ISBN 978-5-699-80296-8.[3]
Примітки ред.
- ↑ Different princesses, different nationalities list. instal.com. Архів оригіналу за 9 вересня 2012. Процитовано 4 липня 2016.
- ↑ а б Belle Character History. Disney Archives. Архів оригіналу за 21 вересня 2012. Процитовано 4 липня 2016.
- ↑ Энциклопедия любимых героев (Disney). Архів оригіналу за 25 грудня 2015. Процитовано 4 липня 2016.