Белен — Літвінів — Нератовиці
Белен – Літвінів – Нератовіце (етиленопровід) – трубопровід для транспортування етилену, який обслуговує роботу чеської піролізної установки у Літвінові.
З 1975-го у Літвінові запрацювала лінія полімеризації, етилен для якої первісно постачали з німецького Белену. Для цього проклали продуктопровід довжиною 139,6 км з діаметром 250 мм.[1][2] Втім, вже за чотири роки у Літвінові стала до ладу власна установка парового крекінгу, що призвело до переведення етиленопроводу у реверсний режим.
Крім того, етилен почали подавати на завод з виробництва полівінілхлориду у Нератовіце, для чого проклали ділянку від прикордонного Літвінова вглиб Чехії, де продукують 135 тисяч тон мономеру вінілхлориду з наступним перетворенням на такий же об’єм полімеру.[3] З 1992 року у Нератовіці з'явився ще один споживач етилену – завод альфа-олефінів потужністю 120 тисяч тонн на рік. Втім, вже у 2003-му його закрили через нерентабельність.
З появою у Німеччині олефінопроводу Штаде – Тойченталь, система Белен -Літвінов – Нератовіце стала східною ланкою траси, яка простягнулась від північноморського приймального терміналу та надає доступ до світового ринку етилену.
Примітки ред.
- ↑ anlagenbaudorschde, E.-Mail:. Project. dc-india.dorsch.de (англ.). Архів оригіналу за 27 грудня 2018. Процитовано 27 грудня 2018.
- ↑ CEPS joint-stock company profile (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 грудня 2018.
- ↑ PVC in Eastern Europe Special market report (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 грудня 2018.