Відкрити головне меню

Бек-Суфі (*д/н — бл. 1422) — хан Золотої Орди в 14191420 роках, Кримський хан у 1420—1422 роках.

Бек-Суфі
Народився невідомо
Помер бл. 1422
Крим
Національність монгол
Титул хан Золотої Орди
Термін 1419—1420 роки
Попередник Кадер-Берди
Наступник Даулат-Берди
Рід Чингізиди
Батько Бектут

ЖиттєписРедагувати

Походив з династії Чингізидів. Був сином Бектута, нащадка Тог-Тимура, сина Джучі. Генеалогія Бек-Суфі — Бектут — Данішменд — Бая — Тога-Тимур представлена в «Джамі ат-Таваре» Рашид ад-Діна (початок XIV ст.), творі «Муїзз ал-ансаб», складеному при дворі Шахруха до 1427 року, а також в хроніці XVI ст. «Таваріх-і гузіда-ї Нусрат-наме». Батько Бек-Суфі — бектут був військовиком при хані Тохтамиші, здійснив низку походів проти північноруських князівств. До 1392 року вже помер.

Вперше згадується бек-Суфі у 1411 році, коли Джелал ад-Дін, син Тохтамиша зайняв Кримський улус. Після цього напевне Бег-Суфі залишився улусбеком Криму, де став напівнезалежним правителем. відомі його монети, викарбувані в Солхаті. Втім за часів відновлення влади беклярбека Едигея в Орді, Бек-Суфі 1414 року визнав владу хана Чеґре. У 1417 році після повалення останнього відновив самостійність.

У 1419 році з початком нового протистояння за трон, оголосив себе ханом, уклавши союз з Едигеєм, що діяв на лівому березі Волги. Втім вже на початку 1420 року зазнав поразки, відступивши до Криму. У 1421 році вимушений був розділити владу над Кримським улусом з Даулат-Берди. Помер десь на початку 1422 року.

ДжерелаРедагувати

  • Парунин А. В. Император Солкатский Бек-Суфи // Исторический формат. — 2016. — № 4. — С. 159—168. (рос.)
  • [недоступне посилання з травень 2019 Хромов К. ПРАВЛЕНИЯ ХАНОВ В КРЫМСКОМ УЛУСЕ ЗОЛОТОЙ ОРДЫ В 1419—1422 гг. ПО НУМИЗМАТИЧЕСКИМ ДАННЫМ]]