Бекарда маскова
| Бекарда маскова | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Tityra semifasciata (Spix, 1825) | ||||||||||||||||
 Мапа поширення виду | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Бекарда маскова[2] (Tityra semifasciata) — вид горобцеподібних птахів родини бекардових (Tityridae).[3]
Поширення
ред.Вид мешкає в лісах від Мексики, через Центральну Америку, до північно-західної та центральної частин Південної Америки (на південь до Парагваю).
Опис
ред.Дрібний птах завдовжки 20-22 см, вагою 60-70 г. Самець зверху тьмяно-білий, а знизу чисто білий. Верхівка голови, кермові та первинні та вторинні криючі крил чорного кольору. Решта крила сріблясто-сірого кольору. У самиць чорний колір заміняється темно-коричневим, а спина та живіт сірі з темними прожилками. Обидві статі мають червоний неоперений шкірний наріст навколо очей. Райдужина чорнувата; дзьоб червоний біля основи з чорним кінчиком. Ноги коричневі.
Спосіб життя
ред.Харчується переважно плодами середнього розміру, хоча іноді також споживає комах. Гніздиться в дупі на дереві, зазвичай у покинутому гнізді дятла, або в кроні сухої пальми. Самиця відкладає три яйця рожевого кольору з коричневими плямами, які вона висиджує майже три тижні. Обидва батьки годують пташенят, які залишають гніздо через три тижні.
Підвиди
ред.Таксон включає 8 підвидів:[4]
- Tityra semifasciata columbiana Ridgway, 1906
- Tityra semifasciata costaricensis Ridgway, 1906
- Tityra semifasciata fortis Berlepsch & Stolzmann, 1896
- Tityra semifasciata griseiceps Ridgway, 1888
- Tityra semifasciata hannumi van Rossem & Hachisuka, 1937
- Tityra semifasciata nigriceps Allen, 1888
- Tityra semifasciata personata Jardine & Selby, 1827
- Tityra semifasciata semifasciata (von Spix, 1825)
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2018). Tityra semifasciata: інформація на сайті МСОП (версія 2021.1) (англ.) 2 вересня 2021
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Adopt the Family Tityridae [Архівовано 2008-05-08 у Wayback Machine.] — South American Classification Committee (2007)
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2017). Cotingas, manakins, tityras & becards. World Bird List Version 7.3. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 9 January 2018.
Посилання
ред.- Skutch, Alexander F. (1969). Masked tityra (PDF). Life Histories of Central American Birds III: Families Cotingidae, Pipridae, Formicariidae, Furnariidae, Dendrocolaptidae, and Picidae. Pacific Coast Avifauna, Number 35. Berkeley, California: Cooper Ornithological Society. с. 20—42. Архів оригіналу (PDF) за 12 червня 2016. Процитовано 2 вересня 2021.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |