Безручак Андрій Іванович
Андрі́й Іва́нович Безруча́к (нар. 17 січня 1981 — пом. 25 серпня 2014) — майор (посмертно) 28-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
| Безручак Андрій Іванович | ||
|---|---|---|
 Майор | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
17 січня 1981 Капустин Яр | |
| Смерть |
25 серпня 2014 (33 роки) Кутейникове | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Псевдо | «Вел» | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєвий шлях ред.
Народився 1981 року в Капустиному Яру (Астраханська область, РРФСР). У віці 12 років переїхав із сім'єю у Стрий Львівської області.
Випускник Київського військового ліцею імені Івана Богуна[1].
Випускник факультету тилу Одеського інституту сухопутних військ, служив в Одесі, потім його перевели в Стрийську частину ракетних військ.
Капітан, начальник речової служби тилу 28-ї окремої механізованої бригади.
Загинув 25 серпня 2014 року під час виходу тактичної групи бригади з оточення в районі Кутейникове — Старобешеве в Донецькій області, де військовики перебували під обстрілами РСЗВ «Град» і «Ураган». Днем перед тим дзвонив дружині, його останні слова були: «Кохана, нас трішки оточили, але ми прорвемся — ти ж знаєш».
Залишились дружина та двоє дітей — син і донька 2004 й 2009 р.н.[2]
Похований у Стрию.
Нагороди та вшанування ред.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений:
- орденом Богдана Хмельницького III ступеня (16.5.2015, посмертно).[3]
- в квітні 2017 року у військовому ліцеї імені Івана Богуна відкрили меморіальну дошку Андрію Безручаку.
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 10, місце 10
- Вшановується 25 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[4]
- 27 травня 2018 року у місті Стрий відбулось освячення пам'ятників Героям, які загинули в зоні АТО, серед них і Безручак Андрій[5]
Примітки ред.
- ↑ ДОРОГІ БОЙОВІ ПОБРАТИМИ ТА ПОСЕСТРИ! ШАНОВНІ ПАНОВЕ ОФІЦЕРИ, СЕРЖАНТИ, ПРАЦІВНИКИ ЛІЦЕЮ, УСІ УЧАСНИКИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ! ВЕЛЬМИШАНОВНІ ЛІЦЕЇСТИ-БОГУНЦІ! ШАНОВНІ БАТЬКИ (ОПІКУНИ)!. Архів оригіналу за 22 липня 2022. Процитовано 7 жовтня 2022.
- ↑ Небесна Гвардія
- ↑ Указ Президента України від 15 травня 2015 року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ 42 рази пролунав Дзвін Пам'яті 25 серпня 2020 року
- ↑ Вшанування пам'яті Андрія Безручака
Джерела ред.
- Безручак Андрій Іванович [Архівовано 29 січня 2017 у Wayback Machine.]// Книга пам'яті загиблих
- У Києві відкрили меморіальну дошку [Архівовано 14 квітня 2018 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |