Безруков Владислав Вікторович

дослідник

Владисла́в Ві́кторович Безру́ков (25 лютого 1940 — 16 вересня 2023) — український науковець та медик, доктор медичних наук (1983), академік Національної академії медичних наук України (з 2011; професор з 1998), заслужений діяч науки і техніки України (1998)[1], лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2003)[2], директор Інституту геронтології АМН України (з 1988); художник.

Безруков Владислав Вікторович
Народився25 лютого 1940(1940-02-25)
Помер16 вересня 2023(2023-09-16) (83 роки)
М. Київ
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьлікар, дослідник
Alma materНаціональний медичний університет імені О.О. Богомольця
Галузьгеронтологія, фізіологія
ЗакладНаціональна академія медичних наук України
Посададиректор Інституту геронтології АМН України
Вчене званняПрофесор, академік
Науковий ступіньдоктор медичних наук
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Державна премія України в галузі науки і техніки — 2003 Заслужений діяч науки і техніки України

Біографія

ред.

Народився 25 лютого 1940 року.

Освіта: Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, аспірантура Інституту геронтології АМН України.

Завідувач лабораторії соціальної геронтології (1989—2004), завідувач лабораторії фізіології з 1999 року, а з 1988 року — директор цього Інституту.

Основні напрями науково-дослідної роботи: фізіологія старіння (вивчення змін в нейрогуморальній регуляції кровообігу, систем антиоксидантного захисту та оксиду азоту, ендотеліальної дисфункції, гіпоталамічних механізмів старіння організму, вікових особливостей гіпоталамічної регуляції вегетативних та ендокринних функцій, ролі гіпоталамічних порушень в розвитку віково-залежної патології, гіпоталамічних впливів на тривалість життя) та соціальна геронтологія (вивчення феномену довголіття, прискореного старіння населення України, соціально-гігієнічних факторів ризику розвитку віково-залежних захворювань, оцінка стану здоров'я та потреб у різних видах медико-соціальної допомоги людям похилого віку).

Автор понад 530 наукових праць, зокрема 23 монографій і навчальних посібників з фізіології і соціальної геронтології, 4 авторських свідоцтв. Підготував 4 докторів та 10 кандидатів наук.

Головний редактор науково-практичного журналу «Проблемы старения и долголетия»; член редколегій або редакційних рад часописів «Журнал Академії медичних наук України», «Кровообіг та гемостаз», «Лікарська справа» та інших видань.

Помер 16 вересня 2023 року у Києві після важкої хвороби[3].

Відзнаки і нагороди

ред.

Творчість

ред.

Малювати почав з дитинства, оволодів технікою малюванням олівцем, тушшю, аквареллю, пастеллю, олійними фарбами. Більшість художньої спадщини становлять пейзажі, також міські пейзажі, портрети, натюрморти.

Примітки

ред.

Джерела

ред.