Безобразов Павло Володимирович
Безобразов Павло Володимирович (нар. 2 лютого 1859 — 1918) — російський історик та громадський діяч (син академіка В. П. Безобразова і письменниці О. Д. Безобразової), приват-доцент Московського університету, архіваріус Державної Думи Росії. Закінчив із золотою медаллю Царськосільську гімназію, вступив на історико-філологічний факультет до Петербурзького університету.
| Безобразов Павло Володимирович | |
|---|---|
| Народився |
2 (14) лютого 1859[1] Санкт-Петербург, Російська імперія[1] |
| Помер | 13 вересня 1918 (59 років) |
| Країна |
 Російська імперія |
| Діяльність | архівіст, філософ |
| Alma mater | Царськосільська гімназія |
| Заклад | МДУ |
| Батько | Безобразов Володимир Павлович[1] |
| Мати | Elizabeta Bezobrasovad |
| Брати, сестри | Maria Bezobrazovad |
| У шлюбі з | Maria Sergeevna Bezobrazovad |
П. В. Безобразов як захисник тварин ред.
Першим в історії Росії опублікував книгу про права тварин, яка так і називається «Про права тварин» (1903)[2][3]. Відстоював також питання демократії та права жінок[4]. Революційне значення книги П. В. Безобразова «Про права тварин» у розвитку екофілософської думки Росії важко переоцінити. Проаналізувавши велику зарубіжну літературу з цього приводу, вчений дійшов висновку, що всі тварини мають ряд прав. Автор так обґрунтовує наявність прав у тварин[2]:
|
Приймаючи, що тварина сама себе пізнає чуттєвим сприйняттям і відчуттям, що вона сама себе визначає із власної сили, переслідуючи у своїй діяльності чуттєві цілі, цим самим тваринам відкривають доступ в святилище права. Хоча тваринам не притаманне повне самопізнання і справжня свобода, все-таки вони розумні істоти і отже юридичні особи (...). Права тварин полягають в тому, що їм повинні бути надані всі умови для здійснення свого чисто тваринного життя (право на безболісне існування, право на необхідні засоби прожитку). | 
|
Важливим моментом вчений вважає розвиток в людях співчуття і гуманності[2]:
|
|
Дуже варто, дуже корисно розвивати в людстві співчуття. Не можна проповідувати часткову жалість, часткову любов (...). У боротьбі проти злих почуттів і злих дій маємо вдаватися тільки до одного засобу, до розвитку і посилення гуманності, розуміючи це слово в самому широкому сенсі. Під гуманністю (через брак покищо іншого виразу) треба розуміти любов і співчуття до всього живого, людей і тварин. |
|
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в Безобразов, Павел Владимирович // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1891. — Т. III. — С. 303.
- ↑ а б в Безобразов П. В. 0 правах животных. — М.: Печатня А. И. Снегиревой, 1903. — 220 с.
- ↑ Безобразов П. В. Права животных // Гуманитарный экол. журн. —2004. — В. 2. — С. 34-40.
- ↑ Борейко В. Е. Философы зоозащиты и природоохраны. — К.: КЭКЦ, 2012. −179 с.
Посилання ред.
- Безобразов Павел Владимирович [Архівовано 21 лютого 2014 у Wayback Machine.]