Безбородько Яків Іванович
Яків Безбородько (д/н — пом. бл. 1732) — український козак, значковий товариш Переяславського полку.
| Яків Безбородько | |
|---|---|
| Народився | невідомо |
| Помер | бл. 1732 |
| Підданство |
 Гетьманщина |
| Національність | українець |
| Діяльність | значковий товариш |
| Конфесія | православний |
| Рід | Безбородьки |
| Батько | Іван безбородько |
| Мати | Ірина Пилипенко |
| Родичі | сестри Соломонія іКатерина |
| У шлюбі з |
NN Потапович Агафія Гулак |
| Діти | Семен, Андрій |
 | |
Життєпис ред.
Походив зі шляхетського роду Безбородьків. Син Івана Безбородька (помер до 1717 року) та Ірини Пилипенко. Дата і місце народження невідомі. Оженився на представниці козацького роду Потаповичів, отримав посаг землі в селі Помоклі. 1716 і 1721 роках року отримав універсали на родові та куплені маєтності. Втім за землі в Войтах, Березані до нього позивався Семен Лизогуб. Ця судова справа тягнулася до 1728 року. 1719 року відбулося розмежування володінь Якова Безбородька з Биківською волостю.
У 1722 році за заповітом вуйка Федора Пилипенка отримав володіння в с. Пилипчичах та інше майно за умови догляду тітки Пелагеї до смерті.
У 1724 році стає значкових товаришем. У 1726 році брав участь у Гілянському поході до Персії. Ймовірно за станом здоров'я того ж або 1727 року повернувся до Гетьманщини. 1728 році отримав універсал на скуплені землі.
21 березня 1731 року Яків Безбородько подав супліку на Івана Моркотуновича і Семена Новаковича за побудову хуторів на вільному степу. Остання згадка відноситься до 1732 року, коли оженився вдруге.
Маєтності ред.
Тримав хутори на Сухій Оржиці, Мокрій Оржиці, в Козлові з полем пашенним і гаями. Мав двір, став з греблею, млином у Войтові, в Березані — два двори, поле, гай; в Пристромах — гай при річці Трубіж, ліс над річкою Супоєм, двір (6 покоїв), сад, ставок з греблею, леваду, 26 нив на 134 дні оранки в с. Пилипчичах, хутори в Помоклах.
Родина ред.
Був двічі одружений: на доньці Потаповича та Агафії Гусак, доньки Івана Гусака, Переяславського полкового обозного. В першому шлюбі мав двох синів Семена і Андрія.
Джерела ред.
- Кривошея В. В., Кривошея І. І., Кривошея О. В. Неурядова старшина Гетьманщини. — К.: «Стилос», 2009. — 432с